Справа № 216/3198/22
провадження 2/216/292/24
іменем України
17 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дячук К.Г.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» про визнання недійсним умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, укладеного між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» та ОСОБА_1 , визнання недійсним умов Типового договору розподілу природного газу, укладеного між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» та ОСОБА_1 , зобов'язання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» здійснювати розподіл газу на умовах та за тарифами, що діяли до прийняття Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» і Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» відшкодувати матеріальну шкоду у сумі 145 934 грн та моральну шкоду у сумі 32 500 грн, вжиття заходів щодо довічного, безкоштовного забезпечення природним газом в об'ємі не менше 10 000 куб. м на рік, -
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі - АТ «ОГС «Криворіжгаз»), товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»), в якому, просила:
- визнати недійсними умови затвердженого постановою НКРЄКП від 30.09.2015 року. 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» - Типового договору постачання природного газу побутови споживачам між ОСОБА_2 та ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» ЄДРПОУ 39572642;
- визнати недійсними умови затвердженого постановою НКРЄКП від 30.09.2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» - Типового договору розподілу природного газу між ОСОБА_2 та AT «КРИВОРІЖГАЗ» ЄДРПОУ 03341397;
- зобов'язати AT «КРИВОРІЖГАЗ» ЄДРПОУ 03341397 здійснювати позивачу розподіл природного газу на умовах та за тарифами які діяли до прийняття 09.04.2015 року Закон України № 329-VIII «Про ринок природного газу»;
- зобов'язати ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» ЄДРПОУ 39572642 спільно із AT «КРИВОРІЖГАЗ» ЄДРПОУ 03341397 відшкодувати: матеріальну шкоду у загальній сумі 145934 грн. (сто сорок п'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні); моральну шкоду у сумі 32500 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот гривень).
- в якості компенсації вжити заходів щодо довічного, по життєвого, абсолютно безкоштовного, неприривного забезпечення жертв природним газом в об'ємі не менше ніж 10000 м3 на рік, із яких ОСОБА_2 на власний розсуд використовуватимуть необхідну їй кількість природного газу.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд:
- Постановити ухвалу суду про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі, якою заборонити Відповідачам проводити роботи по обмеженню розподілу та постачання газу до буд. АДРЕСА_1 ;
- До вирішення справи по суті заборонити Відповідачу при здійсненні обліку газоподібного палива, використаного Позивачем, як побутовим споживачем, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використане газоподібне паливо побутовими користувачами.
В обґрунтування заяви вказувала, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони обмеженню розподілу та постачання газу до буд. АДРЕСА_1 , необхідно, оскільки позивач проживає у приватному будинку, який не підключений до мережі централізованого опалення і в умовах холодної пори року буде залишений без газопостачання, що об'єктивно може створити реальну загрозу для життя і здоров'я його та інших мешканців, а також призвести до виходу з ладу внутрішньобудинкового обладнання. Припинення постачання природного газу створює не тільки додаткові незручності у звичному побутовому житті, але й наносить шкоду нормальній життєдіяльності мешканців будинку, чим може створити умови для загрози здоров'ю людей через перешкоду нормальному ритму харчування, створює додаткові психологічні навантаження, а також призводить до додаткових витрат часу та коштів (фінансів). Неприйняття таких заходів забезпечення позову судом призведе до того, що за час вирішення справи судом може сформуватися заборгованість за послуги з постачання природного газу (плати за спожитий газ), якої насправді не існує, що може стати підставою та призвести до незаконного відключення ОСОБА_1 як побутового споживача від мережі газопостачання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримала.
Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Проаналізувавши наведені позивачем доводи суд вважає, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Заявлені у позовній заяві вимоги про визнанні недійними договорів є вимогами немайнового характеру. У разі задоволення позовних вимог суд у відповідному рішенні лише здійснить констатацію факту недійсності вказаних договорів (окремих умов договорів). Відповідне рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню.
У разі задоволення позовних вимог щодо здійснення розподіл газу на умовах та за тарифами, що діяли до прийняття Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вжиття заходів щодо «довічного, абсолютно безкоштовного, неприривного забезпечення природним газом», вжиття зазначених у заяві заходів не гарантує виконання можливого рішення.
Об'єктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, мотивів співмірності запропонованого заходу із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування зазначених у заяві заходів забезпечення позову позивачем не наведено.
Щодо посилання позивача на імовірне обмежено розподіл природного газу до буд. АДРЕСА_2 , що в умовах холодної пори року може створити реальну загрозу для життя і здоров'я його та інших мешканців, а також призвести до виходу з ладу внутрішньобудинкового обладнання суд зазначає наступне.
Слід відмітити, що у цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Саме лише посилання на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення або можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
На обґрунтування заяви позивачем зазначено, що будинок за адресою: АДРЕСА_3 не підключений до мережі централізованого опалення і в умовах холодної пори року буде залишений без газопостачання, що об'єктивно може створити реальну загрозу для життя і здоров'я його мешканців. Разом з тим в заяві не зазначено та відповідними доказами не підтверджено, яка саме система опалення використовується в будинку твердотоплевна, електрична чи газова, та як наслідок не доведено, що відключення від газопостачання матиме наслідком відсутність опалення в холодну пору року.
Окрім того, відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, а також нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у таких випадках:
- несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
- отримання від Оператора газотранспортної системи (далі - Оператора ГТС) повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;
- подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором газорозподільних систем (далі - ГРМ) договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
- відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";
- розірвання договору розподілу природного газу;
- несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) чи ГРМ;
- несанкціоноване відновлення газоспоживання;
- визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
- наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
- необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
- відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Так позивачем на даному етапі не надано доказів, що внаслідок дій відповідача у позивача утворилась заборгованість за розподіл газу. Також не надано відомостей, що позивач отримувала попередження про відключення будинку від газопостачання. Більше того в своїй позовній заяві сумму майнової шкоди позивач обґрунтовує суммою, яка нею фактично сплачена за постачання природного газу, на підтвердження чого надає копії відповідних квітанцій. В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 лише припускає що може утворитися заборгованість.
Отже, на теперішній час відсутні передбачені Кодексом газорозподільних систем передумови для припиниення/обмеження газопостачання за адресою: АДРЕСА_3 .
Щодо іншого засобу забепчення позову, а саме: «заборонити Відповідачу при здійсненні обліку газоподібного палива, використаного позивачем, як побутовим споживачем, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використане газоподібне паливо побутовими користувачами» суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити, серед іншого, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Відповідно до п.3 глави І розділу ІХ Кодексу ГРМ фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ у тому числі по об'єктах споживачів за певний період визначається в точках комерційного обліку на межі балансової належності на підставі даних комерційних вузлів обліку, шляхом 1) приведення газу до стандартних умов; 2) приведення об'єму газу, приведеного до стандартних умов в одиниці енергії.
При цьому, виходячи з заявлених позовних вимог, предметом позову не є здійснення перерахунку нарахованих об'ємів спожитого природного газу.
Суд зазначає, що для наявності підстав для забезпечення позову в межах цього спору зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги повинен мати місце в момент прийняття відповідного рішення, а не опосередковано впливати на інші права позивача у майбутньому, що виключає наявність цієї підстави для забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки позивачем не наведено достатніх підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову, а також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення, заявлені вимоги у заяві про забезпечення позову є неспівмірними з позовними вимогами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149,150, 259-261, 263, 353, суд, -
Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2024 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО