Єдиний унікальний номер 205/741/24
1-кп/205/643/24
Іменем України
17 жовтня 2024 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041690001795 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецька область, громадянина України, маючого неповну середню освіту, неодруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючий, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, а саме:
- 10.04.2019 року Слов'янським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 13.09.2019 року Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 10.04.2019 по 13.09.2019 як один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;
- 11.07.2022 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом складання вироків від 28.08.2019 Слов'янського міського суду Донецької області та 13.09.2019 Шевченківського районного суду міста Запоріжжя, до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 10.05.2023 з ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» по відбуттю строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Відповідно до обвинувального акта 22 листопада 2023 року не пізніше 18 год. 32 хв., ОСОБА_3 побачив біля приміщення магазину «Продукти №49» ТОВ «АТБ-маркет», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Коробова, 1А, раніше невідому йому потерпілу ОСОБА_8 та наблизившись до неї, побачив в правій кишені пальто, одягнутого на потерпілій ОСОБА_9 , банківську картку та в цей час в нього виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на викрадення офіційного документу, реалізуючи який, своєю рукою дістав з правої кишені, одягнутого на потерпілій ОСОБА_9 пальто, банківську картку, емітовану в AT КБ «Приватбанк» № рахунку НОМЕР_1 , видану на ім'я потерпілої з метою її подальшого використання для особистого збагачення, шляхом викрадення грошових коштів, які перебували на банківському рахунку.
Відповідно до примітки ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346 III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-Ш від 7 грудня 2000 року, документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) - засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби.
Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів.
Окрім цього, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, будучи раніше судимим за кримінальні правопорушення проти власності, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин:
Так, у ОСОБА_3 , який мав при собі банківську карту, емітовану AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_8 , яку привласнив з корисливих мотивів, біля приміщення магазину «Продукти №49» TOB «АТБ-маркет», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на повторне викрадення чужого майна, а саме, грошових коштів, які знаходились на банківському рахунку та належать ОСОБА_9 в умовах воєнного стану, шляхом розрахунку за товари в магазинах, розташованих на території міста Дніпра. Реалізуючи кримінально - протиправний умисел, 22 листопада 2023 року у невстановлений час ОСОБА_3 прибув до приміщення аптеки «Аптека Не Болей», що належить ПП «Лекофарм», розташованому за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 125, де діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно в умовах воєнного стану, о 19:32 год., розрахувався за товар за допомогою привласненої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 на суму 170 грн. 00 коп., тим самим, спричинивши останній майнову шкоду.
Продовжуючи свою кримінально - протиправну діяльність, перебуваючи у приміщенні аптеки «Аптека Не Болей», що належить ПП «Лекофарм», розташованому за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 125, де знову діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно в умовах воєнного стану, о 19:33 год, розрахувався за товар за допомогою привласненої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват 1 Банк», № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 на суму 270 грн. 00 коп., тим самим, спричинивши останній майнову шкоду.
Продовжуючи свою кримінально - протиправну діяльність, того ж дня 22.11.2023 року, у невстановлений час ОСОБА_3 прибув до приміщення магазину «Продукти», що належить ФОП « ОСОБА_10 », розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , де діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, о 20:34 год., розрахувався за товар за допомогою привласненої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 на суму 120 грн. 00 коп., тим самим, спричинивши останній майнову шкоду.
Далі, продовжуючи свою кримінально - протиправну діяльність, перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти», що належить ФОП « ОСОБА_10 », розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , де знову діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, о 20:36 год., розрахувався за товар за допомогою привласненої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 на суму 104 грн. 00 коп., тим самим, спричинивши останній майнову шкоду.
Продовжуючи свою кримінально - протиправну діяльність, того ж дня у невстановлений час ОСОБА_3 , прибув до приміщення магазину «Продукти №805», що належить TOB «АТБ - Маркет», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Ульянова, 10, де діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, о 21:06 год., розрахувався за товар за допомогою привласненої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 на суму 364 грн. 40 коп. тим самим, спричинивши останній майнову шкоду.
Продовжуючи свою кримінально - протиправну діяльність, перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти №805», що належить TOB «АТБ - Маркет», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Ульянова, 10, де знову діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, о 21:07 год., розрахувався за товар за допомогою привласненої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 на суму 269 грн. 80 коп., тим самим, спричинивши останній майнову шкоду.
Продовжуючи свою кримінально - протиправну діяльність, того ж дня у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_3 , прибув до приміщення магазину «Продукти №10», що належить TOB «АТБ - Маркет», розташованому за адресою: м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 7, де діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, о 21:25 год., розрахувався за товар за допомогою привласненої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 на суму 311 грн. 70 коп., тим самим, спричинивши останній майнову шкоду.
Таким чином, ОСОБА_3 , здійснив викрадення грошових коштів з банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № рахунку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_9 , на загальну суму у розмірі 1 тисяча 609 гривень 90 копійок, спричинивши своїми діями майнову шкоду потерпілій.
Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 , заявив клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 1-2 ч.2 ст.284 КПК України, посилаючись на постанову Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24у) та зазначаючи, що у зв'язку із тим, що з 09 серпня 2024 року були внесені зміни до законодавства і збільшено розмір шкоди, за наявності якої настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України до 3028 грн., в той час як ОСОБА_3 вчинено низку крадіжок на менші суми, тобто фактично відбулась декриміналізація діяння і він в теперішній час не підлягає кримінальній відповідальності, у зв'язку з чим наявні підстави для закриття кримінального провадження у цій частині.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника, просив закрити кримінальне провадження у зв'язку з декриміналізацією діяння.
Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено, що зазначена підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд в частині його обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України та просив закрити провадження.
Прокурор проти задоволення клопотання захисника не заперечував, зазначив, що дійсно є підстави для закриття, але ж з підстав передбачених пунктом 41 частини 1 статті 284 цього Кодексу.
Потерпіла ОСОБА_8 належним чином повідомлена про день та час розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти закриття кримінального провадження, в частині його обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України із зазначених підстав, а навпаки клопоче про це.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Разом з тим, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За приписами ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ретроактивний аспект).
Відповідно до частин 1, 6 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Отже, відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, якими визначається максимальний поріг для кваліфікації діяння особи як адміністративного правопорушення, є зміною кримінального законодавства України із всіма наступними наслідками, в тому числі в частині їх зворотної дії у часі.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Частиною 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України передбачена податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податковою року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
Відповідно, 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 1 січня 2024 року становить 1514 гривень.
Із зазначеного вбачається, що з 09.08.2024 року особа підлягає адміністративній, а не кримінальній відповідальності за крадіжку, вчинену у 2024 році, якщо вартість викраденого майна не перевищує 3028 гривень. Викладене узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа №567/507/23, провадження № 51-7110км23) та постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Тобто, з 09.08.2024 року змінився розмір вартості викраденого майна, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
Отже, внесені законодавцем зміни до КУпАП України є зміною кримінального законодавства України, які призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2023 році становила 2684 грн.
Натомість, як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом, вартість майна, викраденого ОСОБА_3 , становила за епізодами від 22.11.2023 року 170,00 грн., 270,00 грн., 120,00 грн., 104,00 грн., 364,40 грн., 269,80 грн., 311,70 грн.
Згідно з п.41 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є підставою для закриття кримінального провадження за п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України. Тому, клопотання захисника про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підлягає задоволенню, але ж вірним саме з підстав п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувачений не заперечував щодо закриття кримінального провадження з підстав декриміналізації.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно скасувати.
Керуючись п. 41 ч. 1 ст. 284, статтями 370-372, 479 -2 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно в залі суду.
Повний текст ухвали буде складений і оголошений учасникам судового провадження 22.10.2024 року о 14.00 год.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1