Копія
Іменем України
Справа № 2а-358/10/0112
10.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок Кримського Республіканського товариства мисливців та рибалок на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Стародуб Г. А.) від 28.07.10 у справі № 2а-358/10/0112
за позовом Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок Кримського Республіканського товариства мисливців та рибалок (вул. Толбухіна, буд. 15, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)
до Красноперекопської міської ради (пл.Героїв Перекопу, 1-А, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96001)
про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.10 у відкритті провадження у справі відмовлено в порядку пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства (арк.с.1).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не виконував функції суб'єкта владних повноважень, спір належить розглядати в порядку господарського судочинства України.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Красноперекопське міськрайонне товариство мисливців та рибалок Кримського Республіканського товариства мисливців та рибалок, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції (арк.с.7,9-10).
Доводи апеляції мотивовані тим, що відповідач є суб'єктом владних повноважень. Позивач вважає, що йому неправомірно відмовлено в розгляді позову, позовна заява не може бути подана в порядку господарського судочинства України.
Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 10.11.2010, не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (арк.с.19,20), позивач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (арк.с.21), відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, що беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.07.2010 позивач звернувся до Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Красноперекопської міської ради про визнання відмови відповідача в оформленні позивачу права власності на нежиле приміщення, розташоване на вул.Толбухіна, 15 неправомірною та зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право власності позивачу на вказане приміщення (арк.с.3-5).
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом.
Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В адміністративному позові позивач просить визнати дії відповідача по оформленню права власності на нежиле приміщення.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Оскаржена позивачем відмова, викладена в листі відповідача стосується інтересів позивача, однак, в даних правовідносинах відповідач не перебуває при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень, що виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинні розглядатись в порядку господарського судочинства, так як є спір з приводу оформлення права власності на нежитлове приміщення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив у відкритті провадження по адміністративній справі.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 109, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок Кримського Республіканського товариства мисливців та рибалок на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.10 у справі № 2а-358/10/0112 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.10 у справі № 2а-358/10/0112 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна