Копія
Іменем України
Справа № 2а-2076/10/4/0170
10.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 11.05.10 у справі № 2а-2076/10/4/0170
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул. Трудова, буд. 2, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)
до Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради (буд. 3, а/я 184, м. Щолкіне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98213)
про стягнення 58184,81, грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.05.10 позов задоволено повністю: стягнуто з Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим заборгованість у розмірі 58184,81 грн. (арк.с.35).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню, оскільки відповідач зареєстрований у якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але, всупереч вимогам законодавства України, не сплатив своєчасно нараховані суми внесків, вказаних ним у поданих Розрахунках страхових внесків, фінансових санкцій та заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Комунальне підприємство Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції (арк.с.42,45-46).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не встановив всі обставини, що мають значення для вирішення спору.
В запереченнях на апеляційну скаргу (вх.№1664) представник позивача - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі (арк.с.56).
В судове засідання, призначене на 10.11.2010 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.54,55), відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представників (арк.с.56), позивач про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
Комунальне підприємство Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради зареєстроване у якості юридичної особи у м.Щолкіне (арк.с.7).
16.12.2009 до позивача відповідачем надано Розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2009 року у загальному розмірі 58184,81 грн. (арк.с.5).
Згідно вимоги №Ю-775/3 від 01.01.2010 заборгованість складає 164268,09 грн., з яких недоїмка зі страхових внесків -162268,09 грн., фінансові санкції -1824,35 грн., пеня -175,65 грн. (арк.с.9).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-VI від 09.07.2003 (далі -Закон №1058), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі -Інструкція №21-1.
Суд першої інстанції дослідив норми вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі статтями 14, 17 Закону №1058 підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи є страхувальниками. Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Згідно зі статтею 20 Закону № 1058 та пунктів 5.1.3, 5.1.4 Інструкції № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Термін сплати страхових внесків передбачено частиною шостою статті 20 Закону № 1058, відповідно до якої, страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, рівний календарному місяцю, сплачуються не пізніш ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, до 20 числа місяця.
Факт порушення строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2009 підтверджується матеріалами справи.
На підставі вищенаведеного вимога позивача № Ю-775/3від 01.01.2010 щодо стягнення з відповідача сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2009 року є правомірною та відповідає нормам чинного законодавства України.
Частиною третьою статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що орган Пенсійного фонду України має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обмеження строків звернення до суду чи до виконавчої служби процедурою узгодження не передбачено.
Аналогічний порядок встановлений пунктом 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт порушення страхувальником строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому не можуть бути підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення коштів.
Відповідно о частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів протиправності дій позивача при прийнятті вимоги та при зверненні до суду за захистом своїх прав, а відтак не довів обґрунтованість та законність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законом строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується поданими ним Розрахунками та Рішенням, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору суду першої інстанції не надано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.05.10 у справі № 2а-2076/10/4/0170 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.05.10 у справі № 2а-2076/10/4/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна