Справа № 201/2341/24
Провадження 2/201/1892/2024
про закриття провадження
21 жовтня 2024 року місто Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Галко С.Д.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері,-
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері.
26 вересня 2024 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у зв'язку з тим, що Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі №201/13014/23 про визначення місця проживання дітей було прийнято рішення: апеляційну скаргу адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 березня 2024 року залишено без змін. Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 березня 2024 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком задоволено: визначено місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Отже, після розгляду питання щодо визначення місця проживання дітей з батьком, предмет спору у цій справі відсутній.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання.
Представник відповідача клопотання підтримав та просив задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19); Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19 (провадження № 61-1807св20); Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20) зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) відступив від висновку, сформульованого у зазначених постановах, конкретизувавши його таким чином: закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Таким чином, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, та розглянути по суті заявлені позовні вимоги, а у випадку їх необґрунтованості - відмовити у їх задоволенні через безпідставність чи недоведеність згідно з вимогами ЦПК України.
Матеріали справи свідчать, що на момент відкриття провадження по справі (05 березня 2024 року), спір ще існував, адже рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 березня 2024, яке на думку представника відповідача свідчить про відсутність спору, ще не було винесено та не набрало законної сили.
А отже вищезазначене, виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору, оскільки на момент пред'явлення позову предмет спору між сторонами існував.
За таких обставин у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п 2 ч. 1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України , суд, -
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері залишити без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлено 21 жовтня 2024 року
Суддя С.О. Демидова