Копія
Іменем України
Справа № 2а-1370/10/2703
10.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 13.02.1998, довіреність №б/н від 05.03.2010,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Левадко С. І. ) від 14.05.10 у справі № 2а-1370/10
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 99055)
до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, буд. 19, м. Севастополь, 99001)
про визнання дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності незаконними та скасування постанов про адміністративне правопорушення від 03.02.2010 р. та №21 від 17.02.2010 р.,
Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від 14.05.2010 адміністративний позов задоволено повністю: визнано постанови №3 від 03.02.2010 та №21 від 17.02.2010 по справам про адміністративні правопорушення, винесені начальником Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя відносно ОСОБА_3 протиправними та скасовано з моменту набрання ними чинності (арк.с.59-60).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що постанови у справах про адміністративне правопорушення від 03.02.2010 та 17.02.2010 у відношенні позивача складені з порушенням вимог статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити (арк.с.63,65-67).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки підстав для поновлення строку на оскарження постанови від 03.02.2010 не було.
Позивач 03.11.2010 надала заперечення на апеляційну скаргу (вх.№9107), просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін (арк.с.80).
В судовому засіданні 10.11.2010 представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, з підстав, викладених в запереченні на апеляційну скаргу.
В судове засідання, призначене на 10.11.2010, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.78-79), надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (арк.с.81).
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
Протоколом про адміністративне правопорушення №3 від 05.01.2010 встановлено порушення ОСОБА_3, як виконуючим обов'язки директора ДП «Агропромбуд», пункту 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як страхові внески за листопад 2009 року в загальній сумі 2716,52 грн. станом на 05.01.2010 не сплачені. Вказано, що за зазначене порушення відповідальність передбачена пунктом 2 частини шістнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(арк.с.6-7).
Протокол направлений на адресу позивача, однак, не був ним отриманий (арк.с.8).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення №3 від 03.02.2010 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за правопорушення, передбачене пунктом 2 частини шістнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з посиланням на статті 165-1, 188-23, 244-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (арк.с.10-11).
Підпис позивача про отримання копії постанови відсутній.
Протоколом про адміністративне правопорушення №21 від 25.01.2010 встановлено порушення ОСОБА_3, як виконуючим обов'язки директора ДП «Агропромбуд», пункту 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як страхові внески за грудень 2009 року в загальній сумі 24443,51 грн. станом на 25.01.2010 не сплачені. Вказано, що за зазначене порушення відповідальність передбачена пунктом 2 частини шістнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(арк.с.30-31).
Протокол направлений на адресу позивача, однак, не був ним отриманий (арк.с.32).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення №21 від 17.02.2010 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за правопорушення, передбачене пунктом 2 частини шістнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з посиланням на статті 165-1, 188-23, 244-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (арк.с.27-28).
Підпис позивача про отримання копії постанови відсутній.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, провадження по справах про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до статей 254,256 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції протоколи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача від 05.01.2010 та 25.01.2010 складені у відсутності порушника та свідків, підписи ОСОБА_3 та її пояснення в протоколі відсутні, права та обов'язки їй не роз'яснялись, про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач у встановленому порядку не повідомлялась.
Статтями 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
- чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
- чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
- чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
- чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, посилання постановах про накладення адміністративного стягнення на статті 165-1, 188-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлена відповідальність за приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування страхових внесків; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків; неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків та статтю 244-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено, що органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 165-1) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок (стаття 188-23) в даному випадку необґрунтоване, незаконне та безпідставне.
В даних правовідносинах позивач не є відповідальною за сплату страхових внесків та не скоювала порушення, передбачені статтями 165-1 та 188-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 05.01.2010 та 25.01.2010.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність протоколів про адміністративне правопорушення та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, прийнятих на підставі протоколів, діючому законодавству, що є підставою для їх скасування.
Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення від 05.01.2010 та 25.01.2010 та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності від 03.02.2010 та 17.02.2010 у відношенні позивача.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 14.05.10 у справі № 2а-1370/10 залишити без задоволення.
2. Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 14.05.10 у справі № 2а-1370/10 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна