Копія
Справа № 2а-1039/10/2770
10.11.2010 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Дугаренко О.В. , Горошко Н.П.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 29.11.2005, довіреність № б/н від 29.09.2010,
ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 08.08.1996, довіреність № б/н від 29.03.2010,
від відповідачів: ОСОБА_4, посвідчення №НОМЕР_3, довіреність №142/08 від 14.01.2008 (Севастопольського міського центру зайнятості),
головний спеціаліст інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Титаренко Олеся Володимирівна, посвідчення №159,
не з'явився (провідний спеціаліст інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Бачурін Олег Олексійович),
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Компасс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Мінько О.В. ) від 07.06.10 у справі № 2а-1039/10/2770
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Компасс" (пр.Ген. Острякова, буд. 57, кв.135, м. Севастополь, 99029)
до Севастопольського міського центру зайнятості (вул.Руднєва, 40, м. Севастополь, 99053)
Головного спеціаліста інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Титаренко Олесі Володимирівни (вул. Руднева, буд. 40, м. Севастополь, 99053)
Провідного спеціаліста інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Бачуріна Олега Олексійовича (вул. Руднева, буд. 40, м. Севастополь, 99053)
про визнання протиправним та скасування акту,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07.06.10 в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі (арк.с.110-112).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу протиправності, необґрунтованості оскаржуваного Акту перевірки дотримання законодавства про зайнятість населення.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Компасс", звернувся з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити (арк.с.117-119).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки перевірка проведена з грубим порушенням норм діючого законодавства України.
В судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній; відповідач та представник відповідача -Севастопольського міського центру зайнятості, наполягали на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін з підстав, викладених в запереченні на апеляційну скаргу (вх.№8992).
В судове засідання, призначене на 10.11.2010, відповідач - провідний спеціаліст інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Бачурін Олег Олексійович, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.28), про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача - провідного спеціаліста інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Бачуріна Олега Олексійовича.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
22.03.2010 головним спеціалістом інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Титаренко Олесею Володимирівною та провідним спеціалістом інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості Бачуріним Олегом Олексійовичем проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства про зайнятість населення на підприємстві позивача.
За результатами перевірки складено Акт №49 (арк.с.8-9).
Перевіркою встановлено порушення вимог частини другої статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" №803 від 01.03.1991 - у період з 05.05.2008 по 02.10.2009 позивач використовував працю іноземного громадянина - громадянки Російської Федерації ОСОБА_9, без згоди державної служби зайнятості, строк дії тимчасового посвідчення на проживання якої скінчився 27 грудня 2004 року.
За результатами перевірки відповідно частини четвертої статті 8 Закону №803 інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “Меблева фабрика “Компасс” у зв'язку з порушенням законодавства про зайнятість населення нараховані штрафні санкції у розмірі 13000,00 грн., про сплату яких міститься в Акті (арк.с.9).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі -закриттю, з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Таким чином, оскільки предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 зазначеного Кодексу.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.11.2007 містяться дані про наявність двох документів: Акту перевірки №12/112-ш від 05.10.2004 та Припису №12/112 від 05.10.2008, який був предметом спору у справі №17-387-48/518, тому посилання відповідача на цю ухвалу є безпідставним (арк.с.40-43).
Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості від 14.08.2008 посадовим особам інспекції надається, зокрема, право:
- давати керівництву підприємств, організацій та установ у разі виявлення порушень законодавства про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, приписи про їх усунення;
- вносити пропозиції директору СМЦЗ про накладення стягнення на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
- сприяти у застосуванні економічних санкцій до роботодавців та безробітних при виявленні порушення законодавства про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у межах повноважень державної служби зайнятості (арк.с.49-51).
Посадова інструкція головного спеціаліста інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості від 14.03.2008 містить положення, згідно якого за наслідками перевірки матеріали надаються керівнику, який призначив перевірку для прийняття відповідних рішень; зобов'язано головного спеціаліста сприяти у застосуванні економічних санкцій до роботодавців та безробітних при виявленні порушень законодавства про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у межах повноважень державної служби зайнятості (арк.с.52-54).
Посадова інструкція не містить таких повноважень у головного спеціаліста, як прийняття рішень про стягнення чи застосування економічних санкцій.
Аналогічна по змісту посадова інструкція провідного спеціаліста інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості від 14.03.2008 (арк.с.55-57).
Стаття 8 Закону України «Про зайнятість населення»№803-ХІІ від 01.03.1991 передбачає стягнення державною службою зайнятості штрафу у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Положенням про інспекцію контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення , затвердженим постановою Кабінету міністрів УРСР від 24.06.1191 №47, інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення»і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного закону (арк.с.85-86).
Предметом спору може бути лише рішення або припис, які приймаються на підставі акту в порядку, встановленому діючим законодавством.
Частина третя статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначає перелік вимог, що можуть міститись в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позву. Перелік вимог, зафіксований у статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Особливість змісту адміністративного позову визначається характером певних спірних правовідносин.
Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів предмет позову і підстава позову. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є те, що конкретно вимагає позивач обравший спосіб захисту цього права чи інтересу, що є змістом вимоги.
Підстави позову -це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
У судової колегії, при викладених обставинах, відсутні підстави для зміни предмету позовних вимог, так як принцип диспозитивності означає, що процес розгляду адміністративного спору виникає, як правило, з ініціативи зацікавлених осіб і суд вирішує тільки ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і суд не може вийти за межі цих вимог. Дії адміністративного суду залежать від вимог позивача і заперечень відповідача, адміністративний суд вирішує справу в обсязі заявлених сторонами вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Чинники диспозитивності пов'язані не із специфікацією суб'єктивних прав, які підлягають захисту, а із самою природою юрисдикції діяльності із захисту суб'єктивних прав. Диспозитивність, як юридично забезпечена властивість вільної реалізації правоволодільцем суб'єктивного права, що йому належить, притаманна сфері публічного права.
Однак, обраний відповідачем спосіб захисту права не може бути використаний при розгляді цього спору та такий позов не може бути задоволений, оскільки способи захисту права є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Разом з тим, законодавство не встановлює, що будь-який з цих способів захисту права може бути використаний під час будь-якого судового розгляду. Позовні (матеріально-правові) вимоги повинні відповідати суті правопорушення, якщо воно наявне. Обраний спосіб захисту права має кореспондувати з характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права. У відносинах між позивачем та відповідачем суд не виявив будь-якого порушення права позивача, якому кореспондує обраний ним спосіб захисту права.
Припис інспекторів не оформлений належним чином, рішення про застосування штрафних санкцій в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади і сфері праці та соціальної політики, не приймалось.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню.
Керуючись статтями 3, 17, частиною третьою статті 24, статтями 137, 157, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 4 частини першої статті 198, частиною першою статті 203, пунктом 4 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Компасс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07.06.10 у справі № 2а-1039/10/2770 задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07.06.10 у справі № 2а-1039/10/2770 скасувати.
3. Провадження у справі № 2а-1039/10/2770 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 листопада 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.В.Дугаренко підпис Н.П.Горошко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна