Справа: № 2-а-9037/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Петрика І.Й.,
суддів: Земляної Г.В.
Цвіркун Ю.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі до відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»про стягнення фактичних витрат на виплату пенсії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»про стягнення фактичних витрат на виплату пенсії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено.
На вказану постанову позивач відповідач апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова 01.02.1991 року за № 26010807 зареєстроване, як страхувальник, який сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частині працівників ВАТ «Хімтекстильмаш», що працювали на посадах наукової та науково-технічної роботи, призначені пенсії відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№ 1977 від 13.12.1991 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації -за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації -за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Пунктом 5 Порядку передбачено розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія може погодитись з огляду на наступне.
Позивачем було направлено відповідачу повідомлення про суми фактичних витрат на фінансування різниці між сумами пенсій на 2007-2008 роки відповідно до п. 5 Порядку, які було отримано відповідачем 21.03.2008 року та 28.05.2008 року.
Згідно розрахунку позивача ТОВ «Хімтекстильмаш»має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 219179,36 грн. за період 01.01.2007 року по 31.12.2008 року. Станом на 01.03.2009 року сума боргу відповідачем не сплачена.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
Ю.І. Цвіркун