Справа: № 2а-5709/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвин О.Т.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"10" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Грищенко Т.М., Шурка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати, -
ОСОБА_2 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати за період з 01 листопада 2009 року по 30 червня 2010 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДСА України подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працює суддею Житомирського окружного адміністративного суду.
Вважаючи, що виплата заробітної плати їй проводилась нижче встановленого законом розміру, ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду за захистом своїх прав.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Аналіз чинного законодавства вказує на те, що 03 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №865 «Про оплату праці судів», якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6 Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
Урядом 31.12.2005 року видано постанову N 1310 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 865". Серед іншого, постанову доповнено п. 4-1, за змістом якого розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року п. 4-1 постанови КМУ № 865 скасовано. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 року зазначену вище постанову Печерського районного суду м. Києва залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2009 року зазначені вище рішення першої та апеляційної інстанцій були залишенні без змін в частині визнання скасування п. 4-1 постанови № 865.
Отже, виплата заробітної плати суддям з урахуванням розмірів визначених п. 4-1 постанови № 865 є незаконним.
Як вбачається з матеріалів справи заробітна плата позивачці виплачувалась з урахуванням п. 4-1 постанови № 865, і без врахування змін розмірів мінімальної заробітної плати, що визначалися Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, що в свою чергу є прямим порушенням закону.
Заробітна плата позивачці нараховувалась з листопада 2009 року з розрахунку посадових окладів, кратних мінімальній заробітній платі в розмірі 332 грн., тому вона недоотримала заробітну плату в зазначених в позовній заяві розмірах. Розмір заборгованості за період з 01 листопада 2009 року по 30 червня 2010 року по недоотриманій заробітній платі становить 58921,32 грн., та по компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати - 506,95 грн., а всього 59428,27 грн., що підтверджується висновком аудитора, який відповідачі не оспорювали.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
У відповідності до абзацу 4 пункту 4 Положення про Державну судову адміністрацію України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. N 14 ДСА відповідно до покладених на неї завдань:… 4) виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, територіальних управлінь державної судової адміністрації (далі - територіальні управління) та ДСА;…
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної судової адміністрації України -відмовити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2010 року.