Справа: № 2а-6440/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"28" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
Суддів Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 597,90 грн.,-
У грудні 2009 року Державна податкова інспекція у м.Черкаси (далі -позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь Державної податкової інспекції у м. Черкаси для подальшого перерахунку до Державного бюджету України заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 597,90 грн. за порушення позивачем вимог п.п. 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 597,90 грн., задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у м. Черкаси штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 597,90 грн.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року та відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_4) зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 02.10.2003 року (реєстраційний номер -20024504814). Згідно довідки від 15.10.2003 року № 2516/17-226, відповідач з 15.10.2003 року перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси як платник податків.
27 липня 2009 року службовими особами позивача було проведено перевірку господарської одиниці позивача -магазину, розташованого по вул. Енгельса, 85 в м. Черкаси. Метою проведення перевірки було встановлення контролю дотримання відповідачем як суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
В ході проведення перевірки було встановлено, що працівником господарської одиниці відповідача була здійснена реалізація відповідних товарів без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу.
Крім цього, перевіркою було виявлено наступні порушення, а саме:
- невідповідність готівкових коштів денному звіту реєстратора розрахункових операцій від 27.07.2009 року на суму 851,58 грн.;
- невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 19.07.2009 року при перевірці книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
Вказані порушення підтверджуються поясненнями продавця ОСОБА_5 від 27.07.2009 року, в яких остання зазначає, що розрахункову операцію через РРО вона дійсно не провела та не видала відповідний розрахунковий документ, що також підтверджує відсутність фіскального звітного чеку за 19.07.2009 рік.
За результатами проведеної перевірки позивачем було складено акт № 945/23/23/23/2857906334 від 27.07.2009 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акта перевірки позивачем було прийнято рішення № 0001072303 від 04.08.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 4 597,90 грн.
Вказане рішення відповідач отримав 18.08.2009 року, про що свідчить наявна в ньому відмітка про його отримання.
Відповідач не погоджується із сумою штрафних фінансових санкцій, що визначена в спірному рішенні позивача, посилаючись на відсутність правових підстав, які б надавали право податковому органу здійснювати перевірку його господарської одиниці та приймати за наслідками виявлених порушень рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядком взаємодії підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, затвердженим наказом ДПА України від 11.10.05 № 441 (далі - Порядок №441), положення яких визначають підстави та порядок проведення таких перевірок, а також положенням статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року, яка встановлює умови допущення посадових осіб до їх проведення.
При проведені перевірки посадові особи податкових органів у своїй діяльності керуються Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, які затверджені Наказом ДПА України від 11.10.05 р. за №441.
Так, п. 2.6 Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.
Відповідно до ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в України" від 4 грудня 1990 року № 509-XII, позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Згідно ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ст. 112 вказаного Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні планової перевірки відповідачу були надані для огляду направлення на її проведення, що відповідають встановленій законом формі, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем як суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Таким чином колегія суддів зазначає, що в ході перевірки позивача повноваження державної податкової інспекції використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Що стосується порушень виявлених при проведенні перевірки, колегія суддів виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі по тексту -Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі по тексту -Закон №265/95-ВР), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Крім цього, суб'єкти підприємницької діяльності у відповідності до пунктів 9, 13 зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій та забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно до п. 5 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40 (далі по тексту -Положення).
Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Так, під визначенням книги обліку розрахункових операцій слід розуміти прошнуровану і належним чином зареєстровану в органах державної податкової служби України книгу, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (абз. 17 пункту 1.2 Положення).
Відповідно до пункту 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книжки).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно з пунктом 4.1 Положення, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній, а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).
Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використання розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.
Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами вказаної справи в ході проведення перевірки було встановлено невідповідність готівкових коштів на суму 851,58 грн. (на момент проведення перевірки в касі господарської одиниці відповідача рахувалося 894,00 грн., тоді як згідно денного звіту РРО від 27.07.2009 року повинно рахуватися 42,42 грн.).
Слід також зазначити, що порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 7.5 Порядку, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: її наявність місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.
Як вбачається із акту перевірки та підтверджується наявними в справі доказами, при перевірці КОРО було встановлено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 19.07.2009 рік.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до СПД, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2000 року № 2156-III).
Відповідно до ст. 25 Закону № 265/95-ВР, суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Таким чином, позивачем було правомірно винесено рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та є такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких