Справа: № 2а-4944/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.,
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бабенка К.А.,
суддів: Попович О.В.,
Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Спєлковій М.В.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін з'явившихся в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2008 року Відповідачем проведено перевірку Позивача, в ході якої встановлено порушення п.п.1, 2, 3, 5, 6, 10 ст. 3, ст. 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР). На підставі перевірки Відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2009 року № 0000092330/0, яким до Позивача застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 7 920 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач використовує реєстратор розрахункових операцій типу «Марія», який включено до Єдиного державного реєстру розрахункових операцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 року № 581.
Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(далі -наказ № 430) комп'ютерну-касову систему «Фіскал»включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, призначено для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Оскільки вказана система, крім обліку даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів), як по кожному автомату так і в цілому по залу гральних автоматів, забезпечує реєстрацію розрахункових операцій з купівлі-продажу замінників гривні, застосування інших реєстраторів розрахункових операцій в таких залах необов'язкове.
Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Тобто, відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР, встановлення РРО та комп'ютерно-касових систем є умовою використання гральних автоматів та включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу комп'ютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій».
Органи державної податкової служби в межах наданих їм повноважень, здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства. При плануванні контрольно-перевірочної роботи суб'єктів господарювання сфери грального бізнесу, органи державної податкової служби враховують інформацію про впровадження такими суб'єктами комп'ютерно-касових систем в залах гральних автоматів, та дотримання ними вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (далі -Постанова № 121) в частині фіскалізації грального обладнання.
Статтею 17 Закону № 265/95-ВР, встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.
Пунктом 1 частини другої додатка до Постанови № 121 встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок використовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.
Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого ст. 17 Закону № 265/95-ВР.
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (ст. 238 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 218 вищезазначеного Кодексу, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарського правопорушення.
В силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість вжити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.
Згідно зі ст. 12 Закону № 265/95-ВР, на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 Постанови № 121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом № 430, який втратив чинність згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції у вигляді грального автомату, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону № 265/95-ВР в частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
За таких обставин вина суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу відсутня.
У листі Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2009 року № 962/13/13-09 зазначено, що з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему .
Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи.
При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи "Фіскал" у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Аналіз матеріалів справи вказує на те, що перевірку діяльності Позивача проведено після 10 вересня 2008 року, тобто на момент проведення перевірки Позивач зобов'язаний був забезпечити використання комп'ютерно-касової системи "Фіскал".
Позивачем не надано жодних доказів щодо підтвердження вжиття заходів по встановленню комп'ютерно-касової системи «Фіскал».
Таким чином, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 05.11.2010 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Попович О.В.
Швед Е.Ю.