Справа: № 2а-9298/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.;
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порталгруп»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004482312/0 від 16.07.2009 р., -
В липні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порталгруп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 16.07.2009 року № 0004482312/0, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 16.07.2009 року № 0004482312/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Порталгруп»(код за ЄДРПОУ 34494214), адреса місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 31/27-А, податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 75 150 (сімдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят гривень) 00 коп., в тому числі 50 100 грн. - основний платіж та 25 050 грн. - штрафних санкцій за порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»(а.с. 10-14).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004482312/0 від 16.07.2009 р. ДПІ у Шевенкіському районі м. Києва (а.с. 297-304).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2010 р. по справі № 2а-9298/09/2670 (а.с. 306) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2010 р. по справі № 2а-9298/09/2670, мотивуючи тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими (а.с. 311-314).
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.06.2009 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Катко»за період: січень 2008 р., квітень 2008 р., травень 2008 р.
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 975/23-12/34494214 від 16.06.2009 р. (а.с. 15-20).
Вказаною перевіркою встановлено порушення: пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму - 50 100 грн., у тому числі: за січень 2008 р. - в сумі 8000 грн., за квітень 2008 року - в сумі 21 000 грн., за травень 2008 року - в сумі 21 100 грн. (а.с. 15-20).
Підставою для визначення спірних податкових зобов'язань за результатами документально невиїзної перевірки було те, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 р. задоволено позов Васильківської ОДПІ та визнано недійсними з 13.04.2007 року, з дати державної реєстрації, установчі документи (статут) TOB «Катко», свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, з моменту його складання, визнано недійсними первинні бухгалтерські документи з реквізитами TOB «Катко»(накладні, акти виконаних робіт, прийому-передачі, рахунки-фактури, акти прийому-передачі векселів, векселя та інші.)
На підставі рішення суду, Васильківською ОДПІ складено акт № 51 від 14.07.2008 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «Катко».
Тобто, як зазначено в пункті 3 Акту перевірки, TOB «Порталгруп»на власний ризик, з метою отримання прибутку мало взаємовідносини з TOB «Катко», свідоцтво платника ПДВ якого визнано недійсними постановою Васильківського міськрайонного суду.
На підставі акта перевірки № 975/23-12/34494214 від 16.06.2009 р., ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення - рішення від 16.07.09 р. № 0004482312/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 75 150,00 грн., в т.ч. 50 100 грн. - основний платіж, 25 050 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 52).
Задовольняючи повністю позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення, а тому податкове повідомлення-рішення № 0004482312/0 від 16.07.09 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Порталгруп»як платник податків та зборів взяте на облік в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва та згідно свідоцтва № 39125992 від 14.08.2006 р. в періоді, що перевірявся, був платником податку на додану вартість.
Податковий кредит TOB «Порталгруп»виник внаслідок придбання послуг (проектні роботи, виготовлення демонстраційного макету м. 1:2000) у TOB «Катко»згідно договорів, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. а.с. 21-23, 25, 27-29, 31-33).
Факт виконання грошових зобов'язань за вказаними розрахунками, а саме те, що TOB «Порталгруп»здійснило оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок TOB «Катко»підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про виконання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пункту 1.7. вказаного Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно до вимог пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).
Податкова накладна, відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст. 7 Закону, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст. 7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Отже, суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні, які виписані особами, що у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.
В даному випадку, податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних TOB «Катко», а саме:
- № 185/4 від 31.01.2008 р. на загальну суму 48 000, в т.ч. 8 000 грн. ПДВ;
- № 540/4 від 31.03.2008 р. на загальну суму 126 000 грн. в т.ч. 21 000 грн. ПДВ;
- № 906/2 від 29.05.2008 р. на загальну суму 66 940 грн. в т.ч. 11 156,67 грн. ПДВ;
- № 913/2 від 29.05.2008 р. на загальну суму 59 660 грн. в т.ч. 9 943,33 грн. ПДВ.
Як зазначено в п. 3 акту перевірки, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, віднесено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2008 р., квітень 2008 р., травень 2008 р.
Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводилися у безготівковій формі.
Станом на кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з TOB «Катко»становить 0,00 грн.
Як зазначалось вище, відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники цього податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено те, що TOB «Катко»було зареєстровано платником податку на додану вартість 03.05.2007 р. у Васильківській ОДПІ Київської області (свідоцтво № 100038702 серії НБ № 066555 від 03.05.2007 року).
Анулювання реєстрації TOB «Катко»як платника ПДВ здійснене за ініціативою податкового органу 12.06.2008 р. у зв'язку з ліквідацією товариства за рішенням суду.
Отже, у періоді, що перевірявся, TOB «Катко»було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100038702 серії НБ № 066555 від 03.05.2007 року, виданого Васильківською ОДПІ.
Перевіркою встановлено, що надані ним податкові накладні оформлені у відповідності до вимог наведеної норми.
Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2009 р. постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 р. скасовано, провадження у справі за позовом Васильківської ОДПІ про скасування державної реєстрації TOB «Катко», визнання недійсними установчих документів з моменту їх державної реєстрації, первинних документів та свідоцтва - закрито.
Отже, ліквідація вказаного товариства та анулювання свідоцтва платника ПДВ, що мали місце після укладання та виконання господарських операцій, не може бути доказом втрати контрагентами платника ПДВ статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру.
Рішення про виключення з реєстру платників ПДВ та саме виключення з реєстру платника ПДВ, не можуть мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.
Крім того, формування платниками ПДВ податкового кредиту не може визнаватися неправомірним на тій лише підставі, що державна реєстрація суб'єкта господарювання або реєстрація контрагента такого платника податку скасовувалась.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, який вважає, що сума податку на додану вартість по операціях з контрагентом TOB «Катко»була правомірно віднесена TOB «Порталгруп»до складу податкового кредиту у січні, квітні, травні 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 03 листопада 2010 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 02.11.10.