Постанова
Іменем України
10 листопада 2010 року Справа № 5002-4/3361-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 13.08.2010 у справі №5002-4/3361-2010
за позовом дочірнього підприємства "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Фрунзе, 4, м. Євпаторія, 97400)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3-тя особа: закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, 01019); (01019, м. Київ-19, а/с 34)
про зобов'язання до виконання певних дій;
за зустрічним позовом: про визнання права власності.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2010 у справі № 5002-4/3361-2010 у задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право приватної власності на споруду дитячого грального комплексу площею 431,8 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнуто з ДП "Санаторій "Победа" для дітей з батьками ЗАТ ЛОУПУ "Укрпрофоздоровниця" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 85,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічне заперечення судового процесу.
Судом було встановлено, що спірна споруда відповідає будівельним, санітарним та протипожежним нормам та правилам і відноситься до ІХ класу капітальності, що надає можливість її розібрати після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки. При цьому, суд прийняв до уваги наявність дозволу позивача на збільшення площі оренди майна, яке було надане вже під час розгляду справи. У зв'язку з наведеним суд застосував положення статей 328, 331, 376 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з цим судовим актом, закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, так як стосується прав закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
Так, заявник апеляційної скарги посилається на те, що він є власником майна, що знаходиться саме за такою адресою: АДРЕСА_2 і на все майно за цією адресою мається відповідне свідоцтво про право власності від 25.08.1999, копія якого додана до скарги.
Також третя особа зазначає, що відповідач в пункті 4.8 договору оренди зобов'язався не здійснювати невідокремлюваних поліпшень без згоди Правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".
Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки відповідач суд не повідомив.
До початку розгляду справи від позивача та третьої особи до суду надійшли клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання. Однак, будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання вказані особи суду не представили. Крім того, позивачем та третьою особою не надано суду додаткових матеріалів в обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2009 між дочірнім підприємством "Санаторій "Победа" для дітей з батьками ЗАТ ЛОУПУ "Укрпрофоздоровниця" (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди №12-2010/0102010/2010-20.
Відповідно до п. 1.1 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину плиткового мощення перед спальним корпусом, загальною площею 350,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2 для розміщення збірно-розбірного багатофункціонального дитячого комплексу "Лабіринт", яке включає у себе атракціони і мульт-кафе для проведення заходів для дітей.
Збірно-розбірний комплекс будівель належить орендарю на праві власності, про що свідчать договір купівлі-продажу від 21.11.2008, укладений між фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, та докази його виконання сторонами договору (том 1, а. с. 45 - 48).
Пунктом 7.1 договору оренди встановлено строк дії договору: з 01.01.2001 до 31.12.2012.
Земельна ділянка з мощенням передана орендарю за актом приймання-передачі (том 1, а. с. 14).
04.01.2010 ДП "Санаторій "Победа" для дітей з батьками ЗАТ ЛОУПУ "Укрпрофоздоровниця" надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на реконструкцію збірно-розбірного багатофункціонального дитячого комплексу "Лабіринт", площею 100 кв. м. на орендованому плитковому покритті, відповідно до договору оренди від 30.12.2009 за умовою дотримання усіх вимог діючого законодавства України та узгодження у встановленому порядку з державними службами зі збільшенням площі до 350 кв. м. шляхом капіталізації конструкції (том 1, а. с. 49).
Для реконструкції збірно-розбірного дитячого комплексу товариством з обмеженою відповідальністю "Архбудпроект" в 2009 році розроблено та затверджено проектну документацію. Реконструйований ігровий комплекс включає у себе одноповерхові та двоповерхові частини. Одноповерхова будівля дитячого ігрового комплексу - це будинок прямокутної форми в плані розмірами 11,6 * 11,5 м площею 133,4 кв. м. Висота приміщення в будові становить 4,5 м. Конструктивно одноповерхова будівля дитячого комплексу є каркасним будівництвом, несучими елементами якого є колони з металевих труб діаметром 76 мм, встановлених на стовпчасті залізобетонні фундаменти перетином 400 * 400 мм і глибиною закладення 1,3 м. По периметру будівлі виконаний стрічковий бетонний фундамент шириною 400 мм і глибиною закладення 1,3 м. Після монтажу колон по верху фундаменту по периметру будови виконаний монолітний залізобетонний пояс по ширині фундаменту висотою 350 мм. Перекриття будови виконано настиланням металевих оцинкованих профільованих листів за металевими фермами і дерев'яними брусами. Прибудова до дитячого ігрового комплексу - це двоповерхова каркасна будівля ступінчастої форми. Несучими елементами каркасу є колони з металевих труб діаметром 219 мм, встановлених на стовпчасті залізобетонні фундаменти перетином 400 * 400 і глибиною закладення 1,3 м. Про периметру будівлі виконаний стрічковий бетонний фундамент шириною 400 мм і глибиною закладення 1,3 м. Після монтажу колон по верху фундаменту по периметру будови виконаний монолітний залізобетонний пояс по ширині фундаменту і висотою 350 мм.
Загальна площа споруди дитячого комплексу становить 431,8 кв. м., що перевищує узгоджений з орендодавцем розмір.
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З урахування наведеної норми матеріального права, а також того, що площа спірного майна перевищує узгоджений з орендодавцем розмір, тобто займає у тому числі площу земельної ділянки, яка позивачем не надавалась за договором оренди, суд першої інстанції правильно зазначив, що спірне майно є самочинним будівництвом.
Вбачається, що в процесі розгляду справи позивач листом від 02.08.2010 № 17 надав згоду на внесення змін до договору оренди шляхом збільшення площі оренди майна, розташованого АДРЕСА_2, до 471 кв. м. у зв'язку з капіталізацією конструкцій, споруджених на об'єкті (том 1, а. с. 100).
Відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
В матеріалах справи є також висновок судової будівельно-технічної експертизи № ВЕ-270 від 02.08.2010, згідно з яким багатофункціональна споруда дитячого грального комплексу площею 431,8 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, збудована відповідно до проекту з дотриманням будівельних норм та правил, стан несучих та обгороджуючих конструкцій задовільний, деформації відсутні. Стан металоконструкцій споруди в цілому оцінюється як задовільний та не створює загрози життя та здоров'ю громадян. Також у висновку зазначено, що збудований дитячий гральний комплекс площею 431,8 кв.м., розташований АДРЕСА_2, відповідає будівельним, санітарним, протипожежним нормам. Дана споруда належить до IX класу капітальності - будівля павільйонного типу зі строком служби до 10 років. Згідно положень ДСТ 27751-88 (СТ СЕВ 384-87) "Надійність будівельних конструкцій та фундаментів" споруда має знижений рівень відповідальності та належить до споруд сезонного та допоміжного використання. Як об'єкт малих архітектурних форм споруда не підлягає вводу в експлуатацію.
При цьому, посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідач порушив умови пункту 4.8 договору оренди, так як зобов'язався не здійснювати невідокремлюваних поліпшень без згоди Правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - є хибними, оскільки обставини справи свідчать про те, що відповідач не здійснював невідокремлюваних поліпшень майна, яке є предмету договору оренди. Як вже було зазначено, позивач передав відповідачу за договором оренди частину плиткового мощення перед спальним корпусом, загальною площею 350,0 кв. м., тоді як відповідач створив нове майно, що не зачіпає предмет договору, так як збірно-розбірна конструкція споруди надає дозвіл демонтувати споруду після закінчення строку оренди, про що зазначено у висновку експертизи.
Отже, наявність згоди третьої особи на реконструювання майна в даному випадку не було обов'язковим.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що він є власником майна, яке знаходиться саме за такою адресою: АДРЕСА_2, і тому визнавати право власності за іншою особою, зокрема за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, на спірне майно неможливо, відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.
Так, суд звертає увагу на те, що господарський суд Автономної Республіки Крим визнав право власності на споруду дитячого грального комплексу площею 431,8 кв. м., яка на час вирішення спору знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Збірно-розбірна конструкція споруди надає дозвіл демонтувати споруду після закінчення строку оренди, а тому зазначення адреси у даному випадку необхідно лише для індивідуалізації майна. Згідно з доданим до апеляційної скарги свідоцтвом про право власності закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця" є власником об'єкту: санаторій "Победа". Вказівка такій же адреси при визначенні майна не виключає того, що за цією ж адресою можуть знаходитися інші об'єкти. Такі обставини свідчать про те, що права третьої особи оспорюваним рішення не були порушені.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2010 у справі №5002-4/3361-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді