Постанова
Іменем України
10 листопада 2010 року Справа № 5002-8/4346-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, Вовк Ігор Валерійович, довіреність № 01-33/1005 від 03.11.10, спеціалізований Алуштинський санаторій "Ветеран";
представник відповідача, Сокол Адам Федорович, довіреність № 1 від 05.01.10, відкрите акціонерне товариство "Кримелектромашторг";
розглянувши апеляційну скаргу спеціалізованого Алуштинського санаторію "Ветеран" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 27 вересня 2010 року у справі № 5002-8/4346-2010
за позовом спеціалізованого Алуштинського санаторію "Ветеран" (вул. Червоноармійська, 68, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
до відкритого акціонерного товариства "Кримелектромашторг" (Миколаївське шосе, 3км., місто Сімферополь, 95047)
про стягнення 54210,00 грн.
У вересні 2010 року позивач - Спеціалізований Алуштинський санаторій „Ветеран” звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - відкритого акціонерного товариства „Кримелектромашторг”, в якій просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу сплачену по Договору №149 суму в розмірі 45200,00 грн. та стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 9040,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сушильно-прасувальна машина МСП-18 УХЛ4 по ціні 445200,00 грн., яку, відповідно до Договору від 11 вересня 2009 року №149, позивач придбав у відповідача, не відповідає вимогам, стандартам та технічним умовам.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року по справі №5002-8/4346-2010 в задоволенні позивних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, спеціалізований Алуштинський санаторій "Ветеран" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме статті 678 Цивільного кодексу України.
04 листопада 2010 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення судово-технічної експертизи, але судова колегія вважає необхідним залишити це клопотання без задоволення, оскільки призначення судової експертизи це право суду, а не обов'язок, крім того, вона заявлена безпідставно.
У судовому засіданні 10 листопада 2010 року, представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2009 року між відкритим акціонерним товаритвом «Кримелектромашторг»(постачальник) і спеціалізованим Алуштинським санаторієм «Ветеран»(покупець) укладений Договір поставки №149.
Пунктом 1.1. Договору від 11 вересня 2009 року №149 передбачено, що постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і сплатити товари відповідно специфікації і КДК, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.2. Договору від 11 вересня 2009 року №149 встановлено, що покупець при отриманні товару зобов'язаний провірити відповідальність товару вимогам якості і кількості, згідно до документів на товар.
На думку позивача, не відповідність вимогам, стандартам та технічним умовам сушильно-прасувальної машини МСП-18 УХЛ4 по ціні 445200,00 грн., яку, відповідно до Договору від 11 вересня 2009 року №149 він придбав у відповідача, явилась підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з Специфікацією до Договору від 11 вересня 2009 року №149 позивач придбав у відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг»- сушильно-прасувальну машину МСП-18 УХЛ4 по ціні 45200,00 грн.
18 вересня 2009 року ВАТ «Кримелектромашторг»направило на адресу спеціалізованого Алуштинського санаторію «Ветеран»рахунок за №13474 на сплату товару, а саме сушильно-прасувальної машину МСП-18 УХЛ4 по ціні 45200,00грн.
Платіжним дорученням №2219 від 25 вересня 2009 року Алуштинський санаторій „Ветеран” сплатив на користь ВАТ «Кримелектромашторг»суму 45200,00 грн. за отримання товару - сушильно-прасувальна машина МСП-18 УХЛ4.
В обґрунтування своїх вимог спеціалізований Алуштинський санаторій «Ветеран»посилається на протокол Випробувальної лабораторії ВАТ «Завод «Фіолент», відповідно до якого було вказане, що сушильно-прасувальна машина МСП-18 УХЛ4 вимогам пунктів 7.1, 7.2, 7.6, 22.101, 22.104, ДСТУ ІЕС 60335-2-44:2003 не відповідає.
Відповідно до пункту 3.2. Договору від 11 вересня 2009 року №149 встановлено, що покупець при отриманні товару зобов'язаний провірити відповідальність товару вимогам якості і кількості, згідно до документів на товар.
Ціна за сушильно-прасувальну машину МСП-18 УХЛ4 була погоджена між сторонами, що підтверджується рахунком від 18 вересня 2009 року.
Крім того, 08 жовтня 2009 року сушильно-прасувальна машина МСП-18 УХЛ4 з документацією, була передана та прийнята позивачем по накладній №13474, зауважень щодо якості товару Алуштинським санаторієм «Ветеран»зазначено не було.
Також, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №2219 від 25 вересня 2009 року, згідно до якого Алуштинський санаторій «Ветеран»сплатив на користь ВАТ «Кримелектромашторг»суму 45200,00 грн. за отримання товару - сушильно-прасувальної машини МСП-18 УХЛ4.
Відповідно до Додаткової угоди від 15 грудня 2009 року до Договору від 11 вересня 2009 року №149 - сторони домовилися про припинення договірних відносин, у зв'язку із закінченнями бюджетного ріку.
Судовою колегією встановлено, що між сторонами склалися правовідносини з поставки, які регулюються правилами глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на усунення недоліків товару; у разі ж істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Відповідно до приписів пунктів 5 та 6 статті 268 Господарського кодексу України, якими передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
При цьому, в силу частини 1 статті 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року №1545-Х11 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України, у зв'язку з чим суд застосовує до спірних правовідносин Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджену відповідно постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7, що також підтверджується листом Мінекономіки України від 17 листопада 2006 року № 91-22/389.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що протокол Випробувальної лабораторії ВАТ «Завод «Фіолент», відповідно до якого вказано, що сушильно-прасувальна машина МСП-18УХЛ4 вимогам пунктів 7.1, 7.2, 7.6, 22.101, 22.104, ДСТУ ІЕС 60335-2-44:2003, на який як на підставу заявленого позову посилався позивач, не відповідає вимогам Інструкції П-7, а саме: його складено без виклику представника відповідача; повідомлення про виклик відповідачу не надсилалося.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що з наданих заявником апеляційної скарги доказів неможливо дійти висновку відносно характеру дефектів, а також причин утворення останніх, а відтак неможливо встановити наявність (відсутність) в даному випадку виробничих дефектів або пошкоджень при транспортуванні чи зберіганні продукції.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту поставки неякісної продукції.
З огляду на викладене суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу спеціалізованого Алуштинського санаторію "Ветеран" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2010 року у справі № 5002-8/4346-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді