79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.10.10 Справа № 4/124-38
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого -судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
при секретарі судового засідання Мазурській В.Т.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»від 13.09.2010 р.
на ухвалу Господарського суду Волинської області від 27.08.2010 р.
за заявою ТзОВ «Агросфера»про перегляд рішення Господарського суду Волинської області №4/124-38 від 01.09.2009 р. за нововиявленими обставинами
у справі № 4/124-38 (суддя -Гончар М.М.)
за позовом ТзОВ «Агросфера», м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства «Європацукор», смт. Іваничі, Іваничівський район, Волинська область
про стягнення 472 105,45 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Христич І.О. -представник (довіреність №6 від 29.03.2010 р.);
від відповідача: не з»явились;
Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.09.2009 р. у справі №4/124-38 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Агросфера», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «Європацукор», смт. Іваничі, Іваничівський район, Волинська область про стягнення 472 105,45 грн. (Т-1, а.с.139-142).
Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. рішення Господарського суду Волинської області від 01.09.2009 р. у справі №4/124-38 (01-14/225) залишено без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Агросфера»без задоволення (Т-1, а.с.176-178).
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2010 р. у справі №4/124-38 (01-14/224) вищезазначені рішення залишено без змін (Т-1, а.с.202-206).
14.07.2010 р. ТзОВ «Агросфера»подала заяву про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 01.09.2009 р. за нововиявленими обставинами (Т-2, а.с.2-4). Як на нововиявлені обставини посилається на те, що 13.07.2010 р. Позивач отримав поштою від ТзОВ «Агротек»з супровідним листом оригінал Додаткової угоди від 23.03.2006 р. до договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. У даному супровідному листі зазначено, що ТзОВ «Агротек»помилково отримав поштою у квітні 2006 р. зазначену додаткову угоду, яка довгий час зберігалася в бухгалтерії без руху і виявлена була при інвентаризації документів для здачі в архів в червні 2010 р. Ці обставини підтверджуються супровідним листом ТзОВ «Агротек»від 25.06.2010 р., описом-вкладення до цінного листа від 07.07.2010 р. та оригіналом Додаткової угоди від 23.03.2006 р. до Договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. З оригіналу угоди вбачається, що така підписана ТзОВ «Агросфера»та ПП «Європацукор»на угоді наявні сині печатки обох сторін підприємства ,а з п. 5 угоди слідує, що з Договору виключені лише пункти 6.1., 7.4., 7.7. Договору, а п.7.3. з Договору виключений не був. Ці обставини вважає ново виявленими, оскільки Позивач не знав і не міг раніше знати, що Відповідач підписав угоду з іншим змістом та відправив її Позивачу. При цьому, Відповідачем ця обставина була прихована від суду, а суду надана копія угоди, що суперечить змісту оригіналу.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 27.08.2010 р. відмовлено в задоволенні зави Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»про перегляд рішення Господарського суду Волинської області №4/124-38 від 01.09.2009 р. за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Волинської області від 01.09.2009 р. у справі №4/124-38 залишено без змін (Т-2, а.с.46).
Дана ухвала мотивована тим, що укладаючи додаткову угоду 23.03.2006 р. до Договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. ТзОВ «Агросфера»не могло не знати про її існування з моменту підписання. Дана обставина не може вважатися нововиявленою, а відтак рішення Господарського суду Волинської області від 01.09.2009 р. підлягає залишенню без змін.
Позивач -ТзОВ «Агросфера», не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, б/н від 13.09.2010 р., в якій посилається на те, що така прийнята з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
Скаржник вказує, що місцем укладення Додаткової угоди від 23.03.2006 р. до Договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. зазначено м. Дніпропетровськ, оскільки проект даної додаткової угоди був підготовлений ТзОВ «Агросфера»за власним місцезнаходженням -у м. Дніпропетровську і з підписом комерційного директора та відтиском печатки підприємства направлений Відповідачеві -ПП «Європацукор»для погодження та підписання. Даний проект додаткової угоди в розумінні ст. 641 Цивільного кодексу України був саме пропозицією (офертою) щодо внесення змін до основного договору купівлі-продажу, і відповідно потребував прийняття пропозиції (акцепта), який повинен був бути здійснений ПП «Європацукор»у порядку та спосіб, визначений діючим законодавством в тому числі і ст. 642 Цивільного кодексу України. Відповідно до цього, Скаржник вказує, що на момент розгляду спору в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій було відомо лише про існування проекту додаткової угоди від 23.03.2006 р. до Договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. у вигляді оферти, направленої для погодження ПП «Європацукор». Відомості про те, що додаткова угода укладена, тобто підписана повноважною особою Відповідача і відповідно набрала юридичної сили у ТзОВ «Агросфера»з»явились лише 13.07.2010 р. коли Позивач отримав поштою від ТзОВ «Агротек»з супровідним листом оригінал Додаткової угоди від 23.03.2006 р. до Договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. підписаний повноважною особою ПП «Єаропацукор». У листі вказано, що ТзОВ «Агротек»помилково отримав поштою у квітні 2006 р. зазначену додаткову угоду, яка довгий час зберігалася в бухгалтерії без руху і виявлена була при інвентаризації документів для здачі в архів в червні 2010 р.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування ухвали Господарського суду Волинської області від 27.08.2010 р. у справі №4/124-38 і просить прийняти рішення яким позовні вимоги ТзОВ «Агросфера»до ПП «Європацукор»про стягнення 472 105 ,45 грн. задоволити.
Відповідач -ПП «Європацукор»у відзиві за вих. №301 від 20.10.2010 р. спростовує доводи апеляційної скарги посилаючись, що твердження заявника про те, що підписання стороною угоди - письмового договору не доводить того, що ця сторона знала про погодження умов договору, не заслуговує на увагу. В даному випадку основний договір відбувся та припинив свою дію. Заява сторони, що вона не знала, що договір виконувався на певних умовах, водночас коли нею підписані певні угоди та виконувався договір, не ґрунтується на чинному законодавстві. Крім цього вказує, що доказів направлення проекту додаткової угоди Скаржник не надав та не подав поштовий конверт , в якому ТзОВ «Агротех»отримало додаткову угоду від ПП «Європацукор». Відповідно до цього, просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 27.08.2010 р. залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
Пояснення представників сторін заслухані в судовому засіданні 21.10.2010 р., які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. В судовому засіданні 21.10.2010 оголошено перерву до 28.10.2010р. В судове засідання 28.10.2010 р. з»явився представник Позивача. Відповідач участі уповноваженого представника не забезпечив.
Станом на 28.10.2010 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення не поступало. Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних матеріалах з врахуванням пояснень представників сторін, даних в попередньому судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін в попередньому судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про підставність доводів апеляційної скарги та невідповідність ухвали Господарського суду Волинської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що рішення Господарського суду Волинської області від 01.09.2010 р. (Т-1, а.с.139-142), постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. (Т-1, а.с.176-178) та постанова Вищого господарського суду України від 13.04.2010 р. (Т-1, а.с.202-206) про відмову в позові ТзОВ «Агросфера», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «Торговий дім «Європацукор», смт. Іваничі, Іваничівський район, Волинська область про стягнення 472 105,45 грн. мотивовані наступним:
Позивач як на підставу виникнення зобов»язання по сплаті відсотків по товарному кредиту з боку ПП «Європацукор»покликається на договір купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. Однак, даний договір, як встановлено судами, належним чином не узгоджений сторонами в тому вигляді, як вказує Позивач. В оригінальних примірниках договору у п. 12 є застереження про те, що договір підписано із урахуванням Додаткової угоди від 23.03.200 р. Під час погодження умов договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. сторонами укладено додаткову угоду від 23.03.206 р., в якій передбачено, що пункти 6.1., 7.3., 7.4. та 7.7. виключаються з основного Договору. Зокрема п. 7.3. Договору передбачено нарахування з дати виникнення простроченої заборгованості відсотків за користування товарним кредитом з розрахунку 25% річних. Суди прийшли до висновку що посилання Позивача на п.7.3. Договору, як на підставу нарахування процентів за користування товарним кредитом є неправомірним, так як цей пункт (положення) договору не можна вважати узгодженим сторонами. Відтак Позивачем не доведено було факту правомірності нарахування відсотків за користування товарним кредитом, в зв»язку з чим в позові відмовлено.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
За змістом зазначеної норми нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: - існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; - є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; - виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони, та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.
Отже, нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Таким чином, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не є нововиявленими обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях або які могли бути встановлені судом.
Як на нововиявлену обставину Позивач (Заявник) посилається на те, що 13.07.2010 р. Позивач отримав поштою від ТзОВ «Агротек»з супровідним листом оригінал Додаткової угоди від 23.03.2006 р. до договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. У даному супровідному листі зазначено, що ТзОВ «Агротек»помилково отримав поштою у квітні 2006 р. зазначену додаткову угоду, яка довгий час зберігалася в бухгалтерії без руху і виявлена була при інвентаризації документів для здачі в архів в червні 2010 р. Ці обставини підтверджуються супровідним листом ТзОВ «Агротек»від 25.06.2010 р., описом-вкладення до цінного листа від 07.07.2010 р. та оригіналом Додаткової угоди від 23.03.2006 р. до Договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. З оригіналу угоди вбачається, що така підписана ТзОВ «Агросфера»та ПП «Європацукор»на угоді наявні сині печатки обох сторін підприємства ,а з п. 5 угоди слідує, що з Договору виключені лише пункти 6.1., 7.4., 7.7. Договору, а п.7.3. з Договору виключений не був. Ці обставини вважає ново виявленими, оскільки Позивач не знав і не міг раніше знати, що Відповідач підписав угоду з іншим змістом та відправив її Позивачу. При цьому, Відповідачем ця обставина була прихована від суду, а суду надана копія угоди, що суперечить змісту оригіналу.
У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин , на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
22.03.2006 р. ТзОВ «Агросфера»та ПП «Європацукор»укладеного договір купівлі-продажу №215-КЧ, згідно п.1.1. якого Продавець зобов»язується передати, а Покупець зобов»язується прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин (Т-1, а.с.15-17).
Згідно з п.4.1. Договору покупець, згідно умов даного Договору , повинен перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 20% (з врахуванням ПДВ) від вартості загальної суми партії товару , що поставляється На залишок заборгованості , що становить 80% Продавець надає Покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу, який сплачується наступним чином: 20% заборгованості Покупець сплачує в строк до 25 листопада 2006 р. на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом; 60% заборгованості Покупець сплачує в строк до 20 грудня 2006 р. на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом.
На виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв у власність товар засоби захисту рослин на суму 2 351 572,50 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (Т-1, а.с.21-55).
Відповідачем здійснено розрахунок за поставлений товар, однак оплата проведена з порушенням строків розрахунку в частині погашення товарного кредиту, встановлених п.4.1. Договору.
Згідно з п.7.3. Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з п.4.1. даного Договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом з розрахунку 25% річних.
Враховуючи те, що Відповідач не виконав умови оплати по Договору в строк до 25.11.2006 р. ( в розмірі 20% від суми заборгованості) та в строк до 20.12.2006 р. ( в розмірі 60% від суми заборгованості) не розраховувався за поставлений товар, а фактично провів сплату заборгованості за товарним кредитом лише 28.12.2007 р., Позивачем здійснено нарахування відсотків за користування товарним кредитом в два етапи:
- в період з 25.11.2006 р. (кінцевий термін сплати 20% за поставлений товар, згідно п.4.1. Договору по 28.12.2007 р. (дата остаточної сплати заборгованості за товарним кредитом) становить 111 638,38 грн.;
- в період з 20.12.2006 р. (кінцевий термін сплати 60% за поставлений товар, згідно п.4.1. Договору) по 28.12.2007 р. (дата остаточної сплати заборгованості за товарним кредитом), що становить 360 467,07 грн.
Відтак, загальна сума заборгованості по відсотках становить 472 105,45 грн. згідно розрахунку проведено в позовній заяві (Т-1, а.с.10-12).
Як вбачається з умов Договору в ньому вказано, що такий підписано з урахуванням додаткової угоди від 23.03.2006 р. (Т - 1,а.с.17).
При винесенні місцевим господарським судом рішення від 01.09.2009 р. судом встановлено, що під час погодження договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. сторонами укладено додаткову угоду від 23.03.2006 р., в якій передбачено, що пункти 6.1., 7.3., 7.4., 7.7., виключаються з основного Договору. Зокрема п.7.3. передбачено нарахування з дати виникнення простроченої заборгованості відсотків за користування товарним кредитом з розрахунку 25% річних на якому побудовані позовні вимоги, відповідно до чого в позові відмовлено.
Однак, як вбачається при перегляді рішення за нововиявленими обставинами, а саме з листа ТзОВ «Агросфера» б/н від 25.06.2010 р. що ними на адресу ТзОВ «Агросфера»надсилається додаткова угода до договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. укладена між ТзОВ «Агросфера»та ПП «Європацукор», яка помилково ними отримана поштою у квітні 2006 р. і довгий час зберігалась в бухгалтерії без руху (Т-1, а.с.5).
Згідно додаткової угоди до договору купівлі-продажу №215 -КЧ від 23.03.2006 р., яка підписана сторонами і скріплена печатками вбачається, що пункти 3.2., 6.1., 7.4. та 7.7. Договору виключено а пункти 5.4., 5.6. та 5.10 викладено в іншій редакції. Решта умов основного Договору залишаються незмінними (Т-2, а.с.6).
Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду оцінивши зібрані докази у справі вважає, що вищезазначена обставина в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України є нововиявленою обставиною, оскільки Позивач не знав і не міг знати, що Відповідачем підписано угоду з іншим змістом та відправлено її Позивачу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи матеріали справи в сукупності з нововиявленою обставиною, а саме: додатковою угодою до договору купівлі-продажу №215-КЧ від 22.03.2006 р. укладена між ТзОВ «Агросфера»та ПП «Європацукор», судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а ухвала Господарського суду Волинської області від 27.08.20010 р. а відтак і рішення Господарського суду Волинської області від 01.09.2009 р. підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»від 13.09.2010 р. задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 27.08.2010 р. у справі №4/124-38 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ «Агросфера»до Приватного підприємства «Європацукор про стягнення 472 105,45 грн. задоволити.
3. Стягнути з рахунку ПП «Європацукор»на користь ТзОВ «Агросфера» 472 105,45 грн.
4. Судові витрати по розгляду справи покласти на Відповідача.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
7. Справу № 4/124-38 повернути Господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.