01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
27.07.10 Справа № 3/115-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Зеленіна Н.І.
розглянувши апеляційних скарг відкритого акціонерного товариства «АСТРА БАНК»та товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма -лізинг»на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2010 р.,
у справі № 3/115-09 (суддя Лопатін А.В.)
за позовом відкритого акціонерного товариства «АСТРА БАНК», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма -лізинг», м. Бровари, Київська область,
про стягнення 21 810, 63 грн.,
за зустрічним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма -лізинг», м. Бровари, Київська область,
до відкритого акціонерного товариства «АСТРА БАНК», м. Київ
про стягнення 401 773, 70 грн.,
Відкрите акціонерне товариство «АСТРА БАНК»(надалі-ВАТ «АСТРА БАНК», позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» (надалі-ТОВ «Оптіма-лізинг», відповідач) про стягнення зайво перерахованих коштів за договором оперативного лізингу від 11.03.2008 року №20081022 (далі-договір) в сумі 19581,71 грн., індексу інфляції за час користування коштами в сумі 1283,10 грн., трьох відсотків річних за неправомірне користування коштами в сумі 339,20 грн.
В судове засідання 16.04.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій збільшив суму позовних вимог та просив суд стягнути з ТОВ «Оптіма-лізинг»100057,44 грн., а саме: 22544,22 грн. зайво перерахованих коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 77513,22 грн. лізингового платежу за березень 2009р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також розірвати договір оперативного лізингу від 11.03.2008 року №20081022.
Вказана заява місцевим судом не була задоволена в зв'язку з несплатою позивачем у вірній сумі державного мита за збільшений розмір позовних вимог.
20.05.2009 року ТОВ «Оптіма-лізинг»у відповідності до ст.60 ГПК України подало зустрічний позов про стягнення з ВАТ «АСТРА БАНК»заборгованості по лізинговим платежам за листопад 2008 року -травень 2009 року в сумі 376 570,42 грн., пені - 14 052,89 грн., 3% річних - 1 756,61 грн., інфляційних збитків - 9 394,25 грн. за договором оперативного лізингу від 11.03.2008 року №20081022.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.06.2010 року. по справі №3/115-09 в задоволенні первісного та зустрічного позовів було відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 16.06.2010 року в частині відмови у задоволенні первісного позову та задовольнити позовні вимоги у розмірі, який визначено ВАТ «АСТРА БАНК»у заяві про уточнення позовних вимог від 16.04.2009 року.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач за зустрічним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 16.06.2010 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та задовольнити позовні вимоги в сумі 376570,42 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 14052,89 грн. пені, 1756,61 грн. трьох відсотків річних та 9394,25 грн. інфляційних збитків.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, невідповідності рішення обставинам, встановленим рішенням господарського суду м. Києва від 12.10.2009 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року по справі №48/241,в зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі №3/115-09 апеляційні скарги ВАТ «АСТРА БАНК»та ТОВ «Оптіма-лізинг»на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2010 року прийнято до провадження у складі колегії суддів: Фаловської І.М. -головуючої, суддів: Зеленіної Н.І., Мостової Г.І. та призначено до розгляду на 27.07.2010 року.
Від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на апеляційну скаргу позивача за зустрічним позовом, які судовою колегією залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.07.2010 року представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог та прийняти нове, яким його позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю. А представник позивача за зустрічним позовом також підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти нове, яким його позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача за первісним позовом задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга позивача за зустрічним позовом підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши порушення місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права в частині відмови позивачеві в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог від 16.04.2009 року за №11-976, судова колегія апеляційного суду зазначає наступне.
16.04.2009 року за №11-976 до місцевого суду позивачем за первісним позовом було подано уточнення до позовної заяви, в яких збільшено розмір позовних вимог. Місцевим судом було відмовлено в прийнятті такої зави до розгляду, оскільки встановлено, що за збільшення розміру позовних вимог позивач не вірно доплатив державне мито. Так, як вбачається з первісної позовної заяви, ціна позову становила 21204,01 грн., сплачено державного мита 218,16 грн. (а.с.47, т. 1). Заявою про уточнення позовних вимог позивач збільшив позовні вимоги матеріального характеру до 100057,44 грн. та заявив додаткову вимогу нематеріального характеру про розірвання договору. Отже, позивач повинен був сплатити державне мито з урахуванням збільшення розміру позовних вимог матеріального характеру у сумі 1000,57 грн. та сплатити державне мито за вимогу нематеріального характеру у сумі 85 грн. Позивачем сплачено 218,16 грн. та доплачено державного мита 788,54 грн. (а.с.85, т.1), а всього сплачено 1006,70 грн. Разом з тим, потрібно було сплатити 1085,57 грн. (1000,57 грн. + 85 грн.). Як вбачається з матеріалів справи, позивач при поданні заяви про уточнення позовних вимог від 16.04.2009 року не вірно сплатив державне мито за збільшення розміру позовних вимог, отже йому було відмовлено в прийнятті цієї заяви правомірно. В матеріалах справи міститься платіжне доручення від 19.05.2009 р. (а.с. 3, т.2) про сплату позивачем за первісним позовом держаного мита в розмірі 85 грн., однак повторно позивач з заявою про збільшення розміру первісних позовних вимог не звертався. Крім цього, як встановлено вище, господарським судом м. Києва розглянуті позовні вимоги про розірвання спірного договору між сторонами. За таких обставин, місцевим судом правомірно розглядалися позовні вимоги, які були заявлені в позовній заяві про стягнення з ТОВ «Оптіма-лізинг»зайво перерахованих коштів за договором оперативного лізингу від 11.03.2008р. №20081022 в сумі 19581,71 грн., індексу інфляції за час користування коштами в сумі 1283,10 грн., трьох відсотків річних за неправомірне користування коштами в сумі 339,20 грн. Разом з тим, позивач не позбавлений права, за наявних підстав, звернутися до господарського суду з новими вимогами, а сплачене державне мито за заявою про уточнення позовних вимог, яка була не прийнята до розгляду та позовні вимоги за якою не були розглянуті судом, підлягає поверненню відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, порушення вимог процесуального права при прийнятті рішення місцевим судом, судовою колегією не встановлено.
Що стосується вимог апеляційної скарги позивача за первісним позовом в частині порушення вимог місцевим судом норм матеріального права, то судовою колегією встановлено наступне.
Між ВАТ «АСТРА БАНК»(Лізингоодержувач) та ТОВ «Оптіма-лізинг»(Лізингодавець) було укладено договір оперативного лізингу транспортних засобів від 11 березня 2008 року №20081022, за умовами якого Лізингодавець на умовах та на строк, передбачений договором, передав у користування Лізингоодержувачу транспортні засоби, а Лізингоодержувач взяв на себе зобов'язання сплачувати лізингові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 2.1 договору передбачена передача транспортних засобів актом приймання-передачі, з моменту підписання якого відповідний транспортний засіб вважається отриманим Лізингоодержувачем у лізинг від Лізингодавця на умовах цього договору.
Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 договору, Лізингодавець за власний кошт реєструє транспортні засоби та надає Лізингоодержувачу всі необхідні документи, необхідні для законної експлуатації транспортних засобів.
Факт виконання зобов'язань Лізингодавцем щодо передачі транспортних засобів підтверджується наявними актами приймання-передачі від 11.06.2008 року, які підписані уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до актів приймання-передачі №2008/239 та №2008/240 від 11.06.2008 року Лізингоодержувачу були передані транспортні засоби, комплектуючі та документи, у тому числі талон про проходження технічного огляду, про що окремо зазначено в актах приймання-передачі.
25.07.2008 року між працівниками сторін було підписано акт приймання-передачі довіреностей.
Розділом 9 договору встановлено порядок сплати лізингових платежів Лізингоотримувачем за користування транспортними засобами. Додатками до договору визначено строки та розміри лізингових платежів.
Зокрема п.п. 6 п.9.1 договору та п.п.3 п.5 Додатку №1 до договору передбачено, що всі платежі виплачуються щомісячно як плата за поточний місяць. Графіком платежів передбачено наступний строк здійснення платежів -перше число місяця, за який здійснюється платіж.
Лізингові платежі, за виключенням першого платежу, є рівними та розраховані як еквівалент грошового зобов'язання Лізингоодержувача у доларах США за курсом НБУ 5,05 станом на момент укладення договору (п.9.3 договору та п.п.4 п.5 Додатку №1). У разі зміни курсу Національного банку України гривні до долару США, лізинговий платіж підлягає перерахунку на дату здійснення наступного платежу.
Лізингодавцем відповідно до умов договору було виставлено Лізингоодержувачу рахунки на сплату лізингових платежів. Лізингові платежі за листопад 2008 року - березень 2009 року сплачені частково, рахунки за квітень-травень 2009 року не сплачено.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом (ч.1 ст.193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 292 ГК України та ч.1 ст. 806 ЦК України, лізингом є правовідносини,відповідно до яким Лізингодавець надає Лізингоодержувачу у користування майно, за умови сплати періодичних лізингових платежів.
До відносин лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) майна (ч.2 ст.806 ЦКУкраїни).
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за відшкодування невиконання зобов'язань за договором оперативного лізингу від 11.03.2008 року №20081022 у зв'язку із простроченням передачі талонів технічного огляду в сумі 19581,71 грн. за первісним позовом ВАТ «АСТРА БАНК»до ТОВ «Оптіма-лізинг»враховуючи наступне.
Передача талонів технічного огляду підтверджується наявними актами приймання-передачі від 11.06.2008 р., які підписані уповноваженими представниками сторін. В якості доказів того, що технічний огляд було здійснено до 11.06.2008 року відповідач за первісним позовом надав копії платіжних доручень та виписок з банку про сплату послуг за проходження технічного огляду та транспортного збору, датованих 06.06.2008 року.
Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 7 вересня 1998 року №1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», технічний огляд проводиться шляхом надання транспортних засобів на огляд в органи ДАІ МВС. В період з 11.06.2008 року по 03.07.2008 року транспортні засоби ВАТ «АСТРА БАНК»в органи ДАІ для проходження технічного огляду не надавалися, а відповідно твердження про їх отримання 03.07.2008 року спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Акт приймання-передачі між працівниками сторін від 25.07.2008 року не є належним доказом в розумінні ст.34 ГПК. Отже посилання на цей акт прийому-передачі, як на доказ, господарський суд вірно вважає безпідставним, оскільки місцевим судом вірно зазначено, що акт не скріплений печатками сторін та містить не засвідчені належним чином дописки від руки про передачу талонів технічного огляду.
Талони технічного огляду, копії яких надав ВАТ «АСТРА БАНК»та оригінали яких відсутні у сторін, не є доказами у розумінні ст.36 ГПК України.
Крім того, позивач за первісним позовом не довів вину ТОВ «Оптіма-лізинг»в тому, що він не міг користуватися транспортними засобами відповідно до положень ч. 6 ст. 762 ЦК України враховуючи наступне.
ВАТ «АСТРА БАНК»стверджує, що не мав змоги користуватися транспортними засобами у зв'язку із відсутністю талонів про проходження технічного огляду в період з 11.06.2008 року по 25.07.2008 року, однак, як вбачається з матеріалів справи, повідомив ТОВ «Оптіма-лізинг»про відсутність талонів технічного огляду лише 08.10.2008 року. З матеріалів справи не вбачається, також, виконання позивачем вимог п.11.8 договору про надання транспортних засобів для проходження технічного огляду.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами факту, що через порушення ТОВ «Оптима-лізинг» п.п. 8.1 договору, позивач не міг користуватися об'єктами лізингу протягом 45 днів (з 11.06.2008 р. по 25.07.2008 р.). Окрім цього, місцевим судом вірно встановлено, що згідно з п.п. 2.3 договору, строк лізингу починає обліковуватись з дати підписання акта прийому-передачі Лізингоодержувачем, а тому, посилання ВАТ «АСТРА БАНК»на те, що останній перерахував кошти в сумі 19581,71 грн. зайво, є безпідставним.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, що талони технічного огляду ТОВ «Оптіма-лізинг»було отримано та передано ВАТ «АСТРА БАНК»11.06.2008 року відповідно до актів приймання-передачі, а позивачем не доведено порушення Лізингодавцем зобов'язань за договором оперативного лізингу та його вини за відсутність можливості користуватися предметом найму (лізингу) в строк з 11.06.2008 року по 25.07.2008 року.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 19581,71 грн. зайво перерахованих коштів за договором, 1283,10 грн. інфляційних втрат та 339,20 грн. трьох відсотків річних повністю.
Що стосується відмови місцевого суду в задоволенні зустрічних позовних вимог, то судова колегія встановила наступне.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст.525 ЦК України).
У разі, якщо у зобов'язанні вказано строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).
Положеннями ст.524 ЦК України передбачено право сторін визначати грошове зобов'язання як еквівалент зобов'язання у іноземній валюті.
Відповідно до ст.533 ЦК України та ст.198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання підлягають виконанню у національній валюті. Порядок визначення суми що підлягає сплаті у національній валюті визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не визначений договором.
Згідно із ч.1 ст. 292 ГК України, ч.1 ст. 762 та ч.1 ст. 806 ЦК України, Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати періодичні лізингові платежі за користування майном, отриманим у лізинг. Договором може бути встановлено порядок періодичного перегляду лізингових платежів (ч.3 ст.762 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України зобов'язання змінюються або припиняються у разі зміни або розірвання договору. Договір оперативного лізингу від 11.03.2008 року №20081022 було розірвано згідно рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року, вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року по справі №48/241, отже набрало законної сили 24.02.2010 року, тому договір вважається розірваним з цієї дати.
Відповідно вимог статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Зокрема, рішенням господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року по справі №48/241 встановлено факт невиконання зобов'язань ВАТ «АСТРА БАНК»по сплаті лізингових платежів за листопад 2008 року-березень 2009 року частково, а за квітень 2009 року в повному обсязі.
Матеріали справи не містять доказів про сплату ВАТ «АСТРА БАНК» лізингових платежів за листопад 2008 року -березень 2009 року в повному обсязі та доказів сплати лізингових платежів за квітень-травень 2009 року.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Матеріалами справи не доведено відсутність вини відповідача за зустрічним позовом у порушенні ним зобов'язань по сплаті лізингових платежів, не надав таких доказів відповідач за зустрічним позовом і до апеляційної інстанції.
Крім цього, висновок місцевого суду про відсутність у відповідача за зустрічним позовом заборгованості по лізинговим платежам суперечить матеріалам справи та обставинам, встановленим в рішенні Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 та в постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року по справі №48/241. Посилання місцевого суду на абзац з рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року, як на встановлену судом обставину відсутності заборгованості по лізинговим платежам, не є вірним. Оскільки, в цьому абзаці господарський суд м. Києва, лише зазначив твердження відповідача, з якими в рішенні не погодився, а навпаки встановив наявність заборгованості за листопад-квітень 2009 року, що і стало підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору. З такими висновками погодився і Апеляційний господарський суд.
Матеріалами справи також підтверджується заборгованість за вказаний період, а також, заборгованість відповідача за зустрічним позовом по лізинговим платежам за травень 2009 року, оскільки, як з'ясовано в судовому засіданні, відповідач не сплатив цих платежів.
Слід також зазначити, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того факту, що починаючи з 02.03.2009 року останній не мав можливості користуватися транспортними засобами, оскільки такі були відібрані позивачем 27.02.2009 року. Так, посилання на лист відповідача за первісним позовом №1875 від 27.02.2009 року про наявність у позивача заборгованості та, в зв'язку з цим, тимчасове притримання транспортних засобів, як на доказ незаконного утримання транспортних доказів, не відповідає вимогам статті 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів. При цьому, позивачем за первісним позовом не було надано доказів неправомірних дій відповідача, які суперечать вимогам статті 594 ЦК України та протиправного утримання транспортних засобів (доказів звернення до правоохоронних органів, до судових органів з позовом про усунення перешкод в користуванні майном тощо).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Оптіма-лізинг»до ВАТ «АСТРА БАНК»про стягнення заборгованості по лізинговим платежам за листопад 2008 року -травень 2009 року в сумі 376 570,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.
Апеляційним судом перевірено розрахунок боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також суми 3% річних, які є вірними.
За вказаних вище обставин, апеляційний суд задовольняє вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом інфляційних збитків в сумі 9394,25 грн. та 3% річних в сумі 1756,61 грн., нарахованих за прострочення виконання зобов'язань по 20.05.2009 року.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання боржником. Пенею є неустойка яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п.17.4 Лізингоодержувач у разі порушення строків здійснення платежу сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Апеляційним судом перевірено розрахунок пені, який доданий до матеріалів справи.
За вказаних обставин, апеляційний господарський суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «Оптіма-лізинг»до ВАТ «АСТРА БАНК»в частині стягнення з відповідача пені в сумі 14052,89 грн.
Враховуючи зазначене, колегія дійшла висновку що позовні вимоги ТОВ «Оптіма-лізинг»до ВАТ «АСТРА БАНК»за зустрічним позовом про стягнення заборгованості по лізинговим платежам за листопад 2008 року -травень 2009 року в сумі 376570,42 грн., пені - 14052,89 грн., 3% річних - 1756,61 грн., інфляційних збитків - 9394,25 грн. підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «АСТРА БАНК»не підлягає задоволенню, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма -лізинг»підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 16.06.2010 року у справі № 3/115-09 має бути частково скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України за розгляд первісних позовних вимог покладаються на позивача, за розгляд зустрічних позовних вимог покладаються на відповідача за зустрічним позовом. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покладаються на позивача за первісними позовними вимогами.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ВАТ «АСТРА БАНК»на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2010 року у справі № 3/115-09 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2010 року у справі № 3/115-09 в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог залишити без змін.
3. Апеляційну скаргу ТОВ «Оптима-лізинг»на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2010 року у справі № 3/115-09 задовольнити повністю.
4. Скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.06.2010 року у справі № 3/115-09 в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог повністю та прийняти нове рішення в цій частині.
5. Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Оптіма-лізинг»задовольнити повністю.
6. Стягнути з ВАТ «АСТРА БАНК»(04210, м. Київ, вул. Г.Сталінграда,16-В, код 35590956) на користь ТОВ «Оптіма-лізинг»(07400, Київська область, м. Бровари, пров. Оболонський, 4, код 31033785) 376570,42 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 14 052,89 грн. пені, 1756,61 грн. трьох відсотків річних, 9394,25 грн. інфляційних втрат, 4017 (чотири тисячі сімнадцять) грн. 74 коп. державного мита за розгляд зустрічної позовної заяви та 312 (триста дванадцять) 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
7. Стягнути з ВАТ «АСТРА БАНК»(04210, м. Київ, вул. Г.Сталінграда,16-В, код 35590956) на користь ТОВ «Оптіма-лізинг»(07400, Київська область, м. Бровари, пров. Оболонський, 4, код 31033785) 2008 (дві тисячі вісім) грн.88 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
8. Зобовязати господарський суд Київської області видати накази.
9. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Мостова Г. І.
Зеленіна Н.І.
Дата відправки