10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"04" листопада 2010 р. Справа № 14/18-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Благун Б.М. (довіреність від 15.03.2010р.),
від відповідача: Усков С.В. (довіреність №121/10 від 20.10.2010р.),
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно"
на рішення господарського суду Вінницької області
від "30" липня 2010 р. у справі № 14/18-10 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно"
(с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області)
до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Вінниця)
про визнання недійсним рішення Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №43-рш від 17.07.2009 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №43-рш від 17 липня 2009 року у справі №06-26.20.9/46-09.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 30 липня 2010 року у справі №14/18-10 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки інформації, яка була надана товариством на виконання вимоги Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №06-29.3/1403 від 21 квітня 2009 року.
Вказує, що судом не надано відповідної правової оцінки діям відповідача щодо дотримання останнім вимог ст.37 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка надає право розпочати розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не лише при наявності ознак такого порушення, але й за наявністю наслідків такого порушення.
ТОВ "Котюжани зерно" звертає увагу, що саме по собі здійснення розгляду органом Антимонопольного комітету України справи не порушує права та охоронювані інтереси товариства, а тому не погоджується з висновком про те, що позивач в разі незгоди з прийнятим розпорядженням №51 від 12 червня 2009 року мав право оскаржити його в судовому порядку.
Позивач вважає неправильним висновок суду про те, що надана в листі №56 від 12 травня 2009 року інформація перешкоджала з'ясуванню обставин під час вирішення питання щодо початку розгляду іншої справи про порушення ТОВ "Котюжани зерно" законодавства про захист економічної конкуренції, розпочатої на підставі розпорядження адміністративної колегії відділення АМК №36 від 22 травня 2009 року.
Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість скарги, просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 30 липня 2010 року без змін, в апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.
Представник відповідача в засіданні суду заперечує проти апеляційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому виходить з наступного.
В зв'язку з виконанням доручення виконуючого обов'язки голови Антимонопольного комітету України від 14 квітня 2009 року, з метою дослідження ринку послуг з приймання, первинної обробки, зберігання зерна та здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, головою Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) 21 квітня 2009 року надіслано позивачу вимогу за №06-29-3/1403 про надання у семиденний строк з дня її отримання наступної інформації:
1. В разі включення у договір складського зберігання зерна на 2007-2008 маркетинговий рік пункту про сплату вартості зберігання зерна в подвійному (потрійному, тощо) розмірі у разі його зберігання після закінчення встановленого договором строку - надати наступне:
- пояснення щодо обставин, які спонукали включити вищезазначений пункт в договір складського зберігання зерна;
- економічне обґрунтування саме подвійного (потрійного тощо) розміру вартості зберігання зерна у разі його зберігання після закінчення встановленого договором строку;
- копії тих договорів складського зберігання зернових, зернобобових та олійних культур з усіма додатками і доповненнями та протоколами розбіжностей, згідно з якими поклажодавцям було нараховано плату за послуги зберігання зернових, зернобобових та олійних культур в подвійному (потрійному, інших розмірах) розмірі у разі його зберігання після закінчення встановленого договором строку.
2. Перелік суб'єктів господарювання (поклажодавців), яким підприємством було нараховано протягом 2007-2008, 2008-2009 маркетингових років плату за послуги зберігання зернових, зернобобових та олійних культур в подвійному (потрійному), інших розмірах у разі зберігання після закінчення встановленого договором строку із зазначенням адреси та нарахованої суми у формі таблиці 1.
Інформація мала бути надана на кожне з питань окремо відповідно до його нумерації у вимозі та підтверджена завіреними в установленому порядку печаткою і підписом посадової особи копіями відповідних документів.
Дана вимога отримана позивачем 23 квітня 2009 року (а.с. 22).
13 травня 2009 року відділенням АМК отримано лист позивача №56 від 12 травня 2009 року у відповідь на вимогу, де зазначено наступне:
На запит №06-29.3/1403 від 21 квітня 2009 року повідомляється, що підприємством під час приймання на зберігання зерна урожаю 2008 року були встановленні економічно обґрунтовані тарифи за надання послуг за зберігання, очистку, приймання, сушіння та відпуск зерна урожаю 2008 року.
Щодо включення у договір складського зберігання зерна на 2007-2008 маркетинговий рік пункту про сплату вартості зберігання зерна в п'ятикратному розмірі у разі його зберігання після закінчення встановленого договором строку, то такі умови були застосовані виключно в межах нормативних актів, які регулюють правовідносини щодо приймання зерна на зберігання, таких як: Закон України "Про ринок зерна", постанова Кабінету Міністрів України №510 від 11 квітня 2003 року, постанова Кабінету Міністрів України №198 від 27 червня 2003 року тощо.
Згідно статті 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно п.5 статті 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі, або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Таким чином, сторони за взаємною згодою, з урахуванням положень Господарського кодексу України, заздалегідь визначили погоджений розмір завданих збитків, які повинен відшкодувати Власник зерна у разі прострочення виконання ним своїх зобов'язань.
Пунктом договору зберігання встановлено: У випадку невивозу зерна по закінченні терміну зберігання, встановленого в даному договорі, власник зобов'язується оплатити виконавцю суму витрат по інвентаризації і зачищенню, а також Власник зобов'язується оплачувати за зберігання зерна в п'ятикратному розмірі вартість зберігання однієї тони зерна за кожен день зберігання до моменту його вивозу чи продажу. Даний пункт внесений до договору з метою запобігання збитків у зв'язку з тим, що для збереження зерна понад строк, встановлений договором, необхідно робити додаткові маніпуляції з зерном з метою збереження його якості, так як враховуючи властивості зерна, в залежності від найменування, досить важко зберегти якість зерна на належному рівні, що тягне за собою додаткові витрати на збитки, що зменшить конкурентоспроможність нашого підприємства.
У листі також зазначено, що ЗАТ "Котюжани зерно" надаються копії договорів складського зберігання зернових, технічних та олійних культур з усіма додатками по поклажодавцях, а саме: ТОВ АСТІ (Україна) -дог. №32 від 02.07.20008 року, ПП "Сєрна"- дог. №62 від 27.08.2007 року, ТОВ "Волари Агро" - дог. №61 від 21.08.2008 року, ТОВ ЛУЇ Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" - дог. №59 від 20.08.2008 року.
Крім того, вказано, що за період 2008-2009 маркетингового року протоколи розбіжностей до договору складського зберігання зерна відсутні"
У доданій до вищевказаного листа таблиці №1 зазначено перелік суб'єктів господарювання, відносно яких застосовано розмір збільшення (у п'ять разів) вартості зберігання зерна внаслідок його зберігання після закінчення встановленого договором строку за 2007-2008 маркетинговий рік.
10 червня 2009 року до відділення АМК від позивача надійшли пояснюючі (вих. №78 та №79) до відповіді на вимогу № 06.29.3/1403 від 21 квітня 2009 року.
У пояснюючій №78 позивач зазначив, що у відповіді на пункт 1 допущена помилка відповідно до договору складського зберігання зерна на 2007-2008 маркетинговий рік про сплату вартості зберігання зерна в подвійному (потрійному тощо) розмірі у разі його зберігання після закінчення встановленого договором строку, так як у договорі складського зберігання зерна на 2007-2008 маркетинговий рік даний пункт не передбачений.
У пояснюючій №79 позивач повідомив, що у відповіді на пункт 1 допущена помилка відповідно до договору складського зберігання зерна на 2007-2008 маркетинговий рік про сплату вартості зберігання зерна в подвійному (потрійному тощо) розмірі у разі його зберігання після закінчення встановленого договором строку, даний пункт, а саме п.4.11 включений у договір складського зберігання зерна на 2008-2009 маркетинговий рік. Також допущена помилка у відповіді на пункт 2, перелік суб'єктів господарювання за 2007-2008 маркетинговий рік не надається, так як вартість зберігання зерна у подвійному (потрійному тощо) розмірі не нараховувалась. Дані, які наведені в таблиці №1 і проставлені в рядках за 2007-2008 маркетинговий рік, повинні бути в рядках за 2008-2009 маркетинговий рік. Зазначено, що копія договорів складського зберігання зернових, технічний та олійних культур з усіма додатками по поклажодавцях, яким нараховані послуги за зберігання зерна в п'ятикратному розмірі, надані за 2008-2009 маркетинговий рік. У договорі складського зберігання зерна на 2007-2008 маркетинговий рік даний пункт не передбачений. Копія договору складського зберігання зерна на 2007-2008 маркетинговий рік додається.
12 червня 2009 року Адміністративною колегією відділення АМК відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" видане розпорядження №51-рк "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (справа № 06-26.20.9/46-09) стосовно позивача.
За наслідками розгляду вказаної справи Адміністративна колегія відділення АМК 17 липня 2009 року прийняла рішення №43-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".
Рішенням визнано, що ТОВ "Котюжани зерно" листом №56 від 12 травня 2009 року надано недостовірну інформацію на вимогу відділення АМК, що перешкоджало належному та об'єктивному дослідженню ринку послуг з приймання, первинної обробки, зберігання зерна і є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.15 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
З посиланням на наведене на позивача на підставі абзацу 4 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у розмірі 17 000 грн. (а.с.34).
Відповідно до ст.ст.7,8,13 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень Комітету належить контроль за дотриманням антимонопольного законодавства при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання; розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства і прийняття рішень за результатами розгляду в межах своїх повноважень; накладення штрафів та застосування інших санкцій у передбачених законом випадках.
Відповідно до ст.17 вищевказаного Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має зокрема такі повноваження як: проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження), при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно- господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно з пунктом 15 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
За порушення, передбачене зокрема пунктом 15 ст.50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
При цьому дохід (виручка) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб'єктом господарювання відповідно до ст.1 цього Закону.
Наданий до матеріалів справи звіт про фінансові результати ЗАТ "Котюжани зерно", правонаступником якого є позивач, свідчить, що дохід (виручка) товариства за 2008 рік становив 8 299,00 тис.грн.
Оскільки позивачем листом №56 від 12 травня 2009 року на вимогу відділення АМК надано недостовірну інформацію, що підтверджується його ж пояснюючими №78, № 79 від 10 червня 2009 року, подальше подання яких не спростовує факту надання недостовірної інформації, яка майже місяць у такому вигляді аналізувалась відділенням АМК і перешкоджала належному виконанню завдання відділення АМК щодо об'єктивного дослідження ринку послуг з приймання, первинної обробки, зберігання зерна та з'ясуванню усіх обставин при вирішенні питання щодо початку розгляду справи про порушення з боку ТОВ "Котюжани зерно" законодавства про захист економічної конкуренції (розпорядження №36-рк від 22 травня 2009 року), яке передбачено ч.1 ст.13, п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", орган Антимонопольного комітету вправі був розпочати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що полягало у наданні недостовірної інформації (розпорядження №51-рк від 12 червня 2009 року.) та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду.
Крім того, слід зазначити, що позивач розпорядження адміністративної колегії відділення АМК №51-рк від 12 червня 2009 року у встановленому порядку не оскаржив, з фактом порушення вимог антиконкурентного законодавства погодився, листом №83 від 02 липня 2009 року просив не застосовувати до нього адміністративний штраф (а.с.30).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно", викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
За таких обставин рішення господарського суду Вінницької області від 30 липня 2010 року у справі №14/18-10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 30 липня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно" - без задоволення.
2. Справу №14/18-10 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - в наряд.