09.11.2010 року Справа № 33/211-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився ;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство „Агро-Союз” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. у справі № 33/211-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство „Агро-Союз”, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш", м. Дніпропетровськ
про визнання договору недійсним,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 р. (суддя Первушин Ю.Ю.) відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору поставки №2562 від 08.01.2008 р. укладеного між ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" та ТОВ "Інвестмаш" недійсним. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для визнання договору недійсним.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що сторонами у договорі не встановлено строк поставки.
Позивач в судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги. В своєму клопотанні, яке надійшло до суду 08.11.2010р. просив розгляд справи відкласти.
Колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому процесі, оскільки позивач, як юридична особа не обмежений певним колом осіб у представництві його інтересів у суді.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 08.01.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (надалі покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" (надалі постачальник) було укладено договір №2565 (надалі Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукції в асортименті, кількості та за ціною вказаною в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.
В підписаних сторонами специфікаціях, які містяться в матеріалах справи, сторони узгодили асортимент, кількість, ціну продукції яка поставлялась та строки її оплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувшись до господарського суду з даним позовом про визнання договору поставки №2562 від 08.01.2008 р недійсним посилався на невідповідність Договору вимогам законодавства, а саме на відсутність у Договорі такої умови, як визначення строку поставки.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
При цьому відповідно до частин другої та третьої вказаної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Або ж якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відсутність у договорі строку поставки, на що послався позивач, не є обставиною, з якою закон пов'язує нікчемність правочину, або ж підставою, на якій сторона чи інша заінтересована особа може заперечувати його дійсність.
За викладеного висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на законі. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції, передбачені ст..104 ГПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство „Агро-Союз” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року по справі №33/211-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.Ф.Мороз
Суддя: І.М.Науменко
Суддя: О.В.Голяшкін