29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" листопада 2010 р.Справа № 18/1839-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", м. Київ
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
про стягнення 5051,17 грн.
Суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
від позивача - Возний В.П.- за довіреністю від 25.10.2010р.
від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 5051,17 грн., з яких 3635,08 грн. основного боргу, 92,92 грн. 3% річних, 192,66 грн. інфляційних нарахувань, 1130,51 грн. пені, посилаючись на договір поставки №20/09/ХМ від 12.01.2009р., видаткові накладні та обґрунтовуючи положеннями ст.ст.173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 , 625 ЦК України.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, причини неявки представника не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.10.10р.).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", м. Київ (Постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 м. Хмельницький 12.01.2009р. укладено договір поставки №20/09/ХМ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався здійснювати виробничо-технологічну комплектацію Покупця товарами, які входять у складську програму Постачальника та поставити Покупцю товар відповідно до виставленого рахунку й в установлені даним договором строки, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар (п.п. 1.1., 1.2 договору).
Згідно п.1.3 договору оплата рахунку Постачальника і/або отримання Покупцем товару є узгодженням сторонами асортименту, кількості і ціни товару, що підтверджується платіжним документом Покупця і/або товарною накладною.
Згідно п.п.2.1-2.2 договору Покупець представляє Постачальникові заявку на поставку товару із вказівкою назви організації Покупця, контактних телефонів, артикулів, найменування (згідно із прайс-листами Постачальника) і кількості підлягаючого поставці товару і способу поставки. Заявка подається Покупцем письмово (факсом, електронною поштою, за системою електронної торгівлі і т.п.) і вважається прийнятою до виконання, якщо Постачальник виставить рахунок для оплати з резервуванням товару.
У відповідності до п.п. 4.1,4.4,4.6 договору поставка товару здійснюється Постачальником шляхом передачі товару Покупцеві зі складу Постачальника і/або шляхом доставки на склад Покупця.
Поставка товару Покупцеві здійснюється Постачальником після надходження на його поточний рахунок грошових коштів за товар, що поставляється. Відвантаження (передача) товару на складі Постачальника здійснюється протягом 2-х годин після передачі документів з бухгалтерії на склад. При відвантаженні (доставці) товару Постачальник передає Покупцеві наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товаро-транспортну накладну, податкову накладну.
Згідно додатку №2 до договору №20/09/ХМ від 12.01.09р. сторони передбачили, що Постачальник надає Покупцеві товарний кредит - відстрочку оплати за відвантажений товар на 7 календарних днів у сумі не більше 700 Євро, а Покупець зобов'язується вчасно робити оплату. Основою для взаєморозрахунків є внутрішній курс Євро. Внутрішній курс Євро Постачальник визначає на підставі даних, отриманих Постачальником від банку, в якому обслуговується Постачальник, на дату, що передує дню виставлення рахунку. (1.2 додатку до договору).
При відпуску товару Покупцю видається рахунок, накладна і податкова накладна в гривнях, виписані по внутрішньому курсу Постачальника (п.3 додатку до договору).
Згідно п.8 додатку до договору у випадку порушення строку оплати товару, переданого з відстрочкою платежу, Покупець зобов'язаний сплатити пеню з розрахунку 0,1% за кожний день від суми заборгованості.
Позивач за додатком до договору та видатковою накладною від 16.11.2009р. №7939 Z-Рівн поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 4121,40 грн. Відповідач вчасно та в повному обсязі оплату за отриманий товар не провів, утворивши заборгованість в сумі 3635,08 грн., враховуючи часткову оплату товару. Дана сума заборгованості відображена в акті звірки розрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін, у поданому розрахунку взаєморозрахунків з покупцем ОСОБА_1
В зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач просить суд стягнути з відповідача 5051,17грн., з яких 3635,08 грн. основного боргу, 1130,51 грн. пені та відповідно до ст. 625 ЦК України 92,92 грн. - 3% річних, 192,66 грн. інфляційних нарахувань.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено договір поставки та додаток до нього.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем поставлено відповідачу товар за який відповідач своєчасні та повні розрахунки не провів, утворивши заборгованість в сумі 3635,08 грн. Доказів, які б спростовували дане суду не подано. Тому позовні вимоги в частині стягнення 3635,08грн. основного боргу заявлені правомірно та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 92,92 грн. 3% річних за період з 24.11.2009р. по 30.09.2010р., 192,66 грн. втрат від індексу інфляції за період з 24.11.09р. по 30.09.10р.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), пенею є неустойка що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на приписи ст.ст. 546, 549 ЦК України, ч.2 ст. 343 ГК України, положення п.9.3 договору, п. 6 додатку до договору, строк сплати, аналізуючи поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що правомірним є нарахування пені із врахуванням норм Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в сумі 593,07 грн.
В частині стягнення пені в сумі 537,44 грн. слід відмовити.
Доказів про сплату заявлених до стягнення сум сторонами суду не подано.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ст.33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 4513,73 грн., з яких 3635,08 грн. основного боргу, 92,92 грн. 3% річних, 192,66 грн. індексу інфляції, 593,07 грн. пені. В решті позову необхідно відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", м. Київ до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 5051,17 грн. задоволити частково.
Стягнути приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", (юридична адреса:м. Київ, вул. Червонопрапорна,26; поштова адреса: м. Бровари, б-р Незалежності,24 (код 31111213) 3635,08 грн. (три тисячі шістсот тридцять п'ять гривень 08 коп.) основного боргу, 92,92 грн. (дев'яносто дві гривні 92 коп.) 3% річних, 192,66 грн. (сто дев'яносто дві гривні 66 коп.) інфляційних нарахувань, 593,07 грн. (п'ятсот дев'яносто три гривні 07коп.) пені, 91,15 грн. (дев'яносто одна гривня 15 коп.) витрат по оплаті державного мита та 210,89грн (двісті десять гривень 89 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Суддя
Віддруковано 3 примірники: 1 -в справі, 2 -позивачу, 3- відповідачу