73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
11.11.2010 Справа № 11/148-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:
від позивача: Брусенцевої О.С.- уповн. предст., дов. від 23.10.2009р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" , м.Львів
до Малого приватного підприємства "Таврія", смт Нововоронцовка
про стягнення коштів
Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 21.10.2010р., якою розгляд справи відкладався.
Провадження у справі порушено за позовом про стягнення коштів у відносинах за кредитними договорами № 72 від 23.11.2005р., № 23 від 19.04.2007р., № 30 від 24.05.2007р., № 2 від 09.02.2009р., № 3 від 09.02.2009р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за ними.
Відповідач не проявив свого відношення до позовних вимог, відзиву на позовну заяву не надав, заявою № 477 від 10.11.2010р. просить розглядати справу без участі його представника.
На першому аркуші позовної заяви позивач зазначив, що ціною позову є 17039439,32грн., поряд з чим за резолютивною частиною позовної заяви просить стягнути з відповідача 17041830,57грн. Остання сума кореспондується з описово-мотивувальною частиною позовної заяви, розрахунками, наведеними в ній.
На підставі ч.3 ст.55 ГПК України суд визначає ціну позову сумою в 17041830,57грн.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі особи.
Господарським судом розглядалась інша справа - № 11/104-10 за участю цих же сторін.
У справі № 11/148-10 суд на підставі ч.2 ст.35 ГПК України приймає наступні факти, встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від 26.08.2010р. у справі № 11/104-10 (копія рішення на а.с.15-15а т.1) "Між сторонами (ВАТ "Кредобанк" - позивач, банк та МПП "Таврія"- позичальник, відповідач) у 2005р., 2007р., 2009р. укладено 5 кредитних договорів щодо надання банком позичальнику кредитів на умовах поворотності, строковості, оплатності, а саме: договори № 72 від 23.11.2005р., № 23 від 19.04.2007р., № 30 від 24.05.2007р., № 2 та № 3 від 09.02.2009р.
Кожен з договорів передбачає норми про щомісячну сплату позичальником процентів за користування коштами, про сплату комісій за обслуговування кредиту, про відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту, сплату відсотків, комісій (пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки від суми заборгованості), про право банку достроково вимагати повернення кредиту, комісій, процентів у випадку несвоєчасної оплати позичальником процентів за користування кредитними коштами та/або несвоєчасного повернення кредиту, його частин.
За договором № 72 від 23.11.2005р. банк надав позичальнику кредит в сумі 2500000грн. Сторонами укладалися додаткові угоди до цього договору - № 1 від 20.07.2006р., № 2 від 29.12.2008р., № 3 від 30.01.2009р., № 4 від 25.02.2009р., якими, зокрема, змінювалися розміри відсотків за користування кредитними коштами, графіки повернення частин кредиту...
За другим з договорів, дані про відносини за яким позивачем віднесено до позовних вимог, - № 23 від 19.04.2007р. банк надав позичальнику в якості кредиту 1172190грн. Додатковими угодами до цього договору № 1 від 29.12.2008р., № 2 від 30.01.2009р., № 3 від 25.02.2009р. сторони в числі інших умов змінювали умови договору про розмір відсоткової ставки за користування кредитом та щодо графіку повернення частин кредиту...
За договором № 30 від 24.05.2007р. банк надав позичальнику в якості кредиту 11250000грн. з узгодженням графіку повернення частин кредиту.
Додатковими угодами № 1 від 29.12.2008р. та № 2 від 25.02.2009р. сторони вносили зміни до договору № 30, в тому числі щодо послідовності погашення заборгованості...
За договором № 2 від 09.02.2009р. банк надав позичальнику в якості кредиту 10950000грн. зі сплатою 25% річних за користування кредитом і узгодженням графіку погашення кредиту з березня 2009р. по лютий 2014р...
За останнім з віднесених позивачем до числа підстав вимог договором - № 3 від 09.02.2009р. банк надав позичальнику 5902729,72грн. кредиту на умовах сплати 25% річних за користування кредитом та з узгодженням графіку погашення кредиту протягом березня 2009р. - лютого 2014р...
Позивачем доведено виконання власних зобов'язань щодо надання кредитів шляхом надання копій меморіальних ордерів, витягів з карток обліку коштів на банківських рахунках".
Після винесення судом рішення у справі № 11/104-10, яким постановлено стягнути з відповідача на користь позивача суми, які вже мали статус боргів у відносинах за названими п'ятьма кредитними договорами, цей же позивач за позовом, за яким порушено справу № 11/148-10, заявив до стягнення з цього ж відповідача у тих же спірних відносинах достроково частини кредиту, що залишились не повернутими та не охопленими предметом дослідження у справі № 11/104-10.
До ціни позову позивач відніс наступні складові:
- за договором № 72 від 23.11.2005р. 1435000грн. щодо повернення кредиту, 30420,15грн. щодо сплати відсотків та 300грн. комісії;
- за договором № 3 від 25.02.2009р. 836214,66грн. щодо повернення кредиту, 18643,81грн. щодо сплати відсотків, 300грн. - комісій;
- за договором № 30 від 24.05.2007р. 500грн. заборгованості по сплаті комісій;
- за договором № 2 від 09.02.2009р. 8937500грн. щодо повернення кредиту, 228125грн. щодо сплати відсотків, 500грн. - комісій та 20123,69грн. пені;
- за договором № 3 від 09.02.2009р. 5410729,72грн. щодо повернення кредиту, 122973,54грн. щодо сплати відсотків, 500грн. - комісій.
Зазначені до повернення суми частин кредитів позивачем заявлені на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України та норм договорів про дострокове повернення частин кредитів у випадку порушення строків повернення інших попередніх частин кредиту. Відсотки, комісії, пеню заявлено до стягнення за період після врахованих у справі № 11/148-10.
Відповідач не надав доказів повернення частин кредитів, сплати відсотків, комісій, щодо несплати яких наведено дані в позовній заяві.
Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, зокрема, у відповідності з чинним законодавством, умовами договору; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити суму боргу на вимогу кредитора.
Норми про право кредитора вимагати дострокового повернення кредиту у зв'язку з простроченням повернення чергової частини містяться як в договорах, так і в ч.2 ст.1050 ЦК України.
Підстави, предмет, поняття неустойки передбачені ст.549-551 ЦК України, обмеження щодо розміру пені передбачені Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", порядок застосування штрафних санкцій передбачений ст.232 ГК України.
Зміст названих норм та наведені обставини дають підстави для задоволення позову. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17041830,57грн., з яких 16619444,38грн. на повернення кредитів (1435000грн. + 836214,66грн. + 8937500грн. + 5410729,72грн.), 402262,50грн. боргу за відсотками та комісіями (30420,15грн. + 300грн. + 18643,81грн. + 300грн. + 500грн. + 228125грн. + 500грн. + 122973,54грн. + 500грн.) та 20123,69грн. пені.
Судові витрати у справі відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Таврія" на користь Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" 16619444грн. 38коп. на повернення кредитів, 402262грн. 50коп. боргу за відсотками та комісіями, 20123грн. 69коп. пені, 25500грн. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 236грн. на відшкодування витрат з оплати вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Суддя В.В. Чернявський
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
15.11.2010р.