11.11.10 Справа № 15/138-10.
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії, м. Суми
до відповідача Улянівської селищної ради, смт. Улянівка, Білопільський район, Сумська область
про стягнення 5 391 грн. 40 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Ніколаєнко О.В., довіреність б/н від 28.07.2010р., Симоненко А.В. - інженер-програміст, посвідчення від 07.08.2006р.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 06.10.2010р. оголошувалсь перерва до 11.11.2010р. о 11 год 00 хв.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 5 391 грн. 40 коп. заборгованості по договору про надання послуг електрозв'язку №114 від 05.01.2001р., а саме: 4 671 грн. 50 коп. основного боргу, 324 грн. 55 коп. пені, 103 грн. 20 коп. - 3% річних та 292 грн. 15 коп. інфляційних витрат.
Представник відповідача в судове засідання 06.10.2010р. подав відзив на позовну заяву №2334 від 04.10.2010р., в якому зазначив, що відповідач винним себе не вважає та не бачить підстав для оплати за розмови, які працівниками селищної ради не здійснювались, тому представник відповідача просить суд не задовольняти позовних вимог позивача.
Присутній в судовому засіданні спеціаліст позивача (інженер-програміст) в судовому засіданні усно пояснив, що телефон з якого здійснювались розмови був підключений до Інтернету і відповідач користувався послугами комунікаційного зв'язку не встановивши програму антивірусу, вірус здійснював підміну номера дозвону і абонет це бачив, про що свідчить роздруківка сесій виходу по користуванню інтернет послугами.
В дане судове засідання представник відповідача не з'явився, додаткових пояснень чи доказів погашення боргу суду не подав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (в матеріалах справи міститься роз'яснення про оголошення перерви до 11.11.2010р. о 11 год 00 хв., яке підписано представником відповідача), клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до договору про надання послуг електрозв'язку №114 від 05.01.2001р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач надавав телекомунікаційні послуги, а відповідач зобов'язаний був своєчасно оплачувати вартість послуг.
Порядок розрахунків за надані послуги визначений розділом 4 договору №114 від 05.01.2001р.
Пунктом 4.1 договору визначено, що послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством, а відповідно до п. 4.2 договору - споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитно-авансовою системою оплати.
Відповідно до п. 4.5 вказаного договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Термін дії договору визначений у п. 7.1 договору, а саме цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Крім цього, п. 7.2 договору передбачає, що якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
Відповідач за отримані послуги за період з серпня 2009 року по червень 2010 року розраховувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 4 671 грн. 50 коп. основного боргу.
Оскільки відповідач заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що телефонні розмови на заявлену позивачем до стягнення суму ним не здійснювалися.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки як було встановлено судом за допомогою пояснень спеціаліста, телефон з якого здійснювались розмови був підключений до Інтернету і відповідач користувався послугами комунікаційного зв'язку не встановивши програму антивірусу, вірус здійснював підміну номера дозвону і абонет це бачив, про що свідчить роздруківка сесій виходу по користуванню інтернет послугами.
Тобто, при наборі будь-якого номеру вірусом здійснювалася підміна цього номеру на інший. Так, були набрані закордонні номери та за період з серпня-вересня 2009 року здійснено 40 телефонних розмов з абонентами Естонії та Австрії. Відповідно за вказані міжнародні розмови позивачем було нараховані відповідачу суми для оплати. Таким чином, через те, що відповідачем не було встановлено антивірусну програму і не було вчасно вирішено існуючу проблему (як вбачається з матеріалів справи вказана підміна вірусом номеру дозвону відбувалась у серпні-вересні 2009 року), позивач як підприємство зв'язку надавав відповідачу як абоненту послуги зв'язку по договору про надання послуг електрозв'язку №114 від 05.01.2001р. та виставляв для оплати рахунки.
Таким чином, факт отримання відповідачем від позивача послуг електрозв'язку за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на підставі договору №114 від 05.01.2001р. на суму 4 671 грн. 50 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема договором, укладеним між сторонами, розрахунком суми боргу, рахунками, які виставлялись відповідачу.
І на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 671 грн. 50 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача в даному судовому засіданні усно пояснив, що на момент розгляду справи в суді заборгованість відповідачем погашена не була.
Відповідачем доказів сплати 4 671 грн. 50 коп. основного боргу не подано, і враховуючи вищевикладене заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 324 грн. 55 коп. за період з вересня 2009 року по червень 2010 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 5.8 зазначеного договору №114 від 05.01.2001р. (у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством).
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 324 грн. 55 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору про надання послуг електрозв'язку №114 від 05.01.2001р. позивач просить стягнути з відповідача 103 грн. 20 коп. - 3% річних за період з серпня по вересень 2009 року та за травень 2010 року і 292 грн. 15 коп. інфляційних витрат за період з серпня по вересень 2009 року.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно 103 грн. 20 коп. - 3% річних та 292 грн. 15 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Улянівської селищної ради (41856, Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Жовтнева, код 04390179) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 4 671 грн. 50 коп. основного боргу, 324 грн. 55 коп. пені, 103 грн. 20 коп. - 3% річних та 292 грн. 15 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю. Резніченко
Повне рішення cкладено 15.11.2010р.
Суддя