Єдиний унікальний номер: 379/571/24
Провадження № 2/379/240/24
14 жовтня 2024 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря судового засідання Корженко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь:
заборгованість за кредитним договором № 3126331 від 04.10.2021 у розмірі 27 636,20 грн;
суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Обґрунтування позиції позивача
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що:
04.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем був укладений кредитний договір № 3126331, відповідно до умов якого відповідач отримав 15 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 24.10.2021. ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Укладаючи кредитний договір, відповідач та позивач вчинили дії визначені ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
09.02.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення права вимоги № 80-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників, в тому числі за вказаним вище кредитним договором.
Сума заборгованості відповідача становить 27 636,20 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 13 750 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 13 886,2 грн; прострочена заборгованість за комісією - 0 грн.
Оскільки відповідач всупереч умовам кредитного договору не виконував свої зобов'язання з повернення кредитних коштів, позивач просить стягнути з відповідача свою користь відповідну заборгованість та понесені судові витрати у справі.
У поданих запереченнях (а.с. 91-105) представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Зазначає, що зі змісту позовної заяви та долучених до неї додатків не вбачається, що відповідачем було проведено реєстрацію на сайті miloan.com.ua та було здійснено вхід до особистого кабінету, надано коректні ідентифікаційні дані особи, а також те, що саме ним були отримані грошові кошти у розмірі 15 000 грн. Щодо факту укладення кредитного договору представник позивача зазначає лише процедуру його укладення, яка узгоджується із Законом України «Про електронну комерцію». При цьому послідовності вчинених відповідачем дій, спрямованих на укладення ним кредитного договору у позові не приведено. Крім того, матеріали справи також не містять доказів того, які саме Правила надання ТОВ «МІЛОАН» коштів у позику діяли на момент підписання відповідачем кредитного договору. В зв'язку з чим, вважає, що при укладенні договору з відповідачем не дотримано вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Звертає увагу суду, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Вважає, що сама по собі наявність кредитного договору у позивача не є підтвердженням його підписання відповідачем у передбаченому законом порядку, а перерахування коштів на рахунок відповідача без належних доказів та без підтвердження їх надходження на рахунок відповідача, не може свідчити про виконання ТОВ «МІЛОАН» зобов'язань за цим кредитним договором.
Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.120-142), згідно якої щодо відсутності доказів підписання відповідачем кредитного договору за допомогою електронного підпису, зазначає, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт Мілоана за допомогою логіна та пароля, договір між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» не був би укладений. Всі документи знаходяться в особистому кабінеті позивальника з яким він був ознайомлений на момент укладення договору, погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Крім того, зазначає, що в порушенням норм ч. 2 ст. 171 ЦПК України представником відповідача подано заперечення на позовну заяву. Більше того, судом винесено ухвалу про відкриття провадження 28.05.2024 та визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Процесуальній дії у справі
28.05.2024 судом, з відділу реєстрації місця проживання управління «ЦНАП» виконкому Таращанської міської ради, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою суду від 28.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі в судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У поданому клопотанні просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
16.09.2024 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» представником відповідача подано заяву, в якій він просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, здійснювати розгляд справи з відсутності відповідача та його представника.
За положенням ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 04.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 3126331 (а.с.10-18), згідно умов якого товариство зобов'язувалось надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 15 000,00 грн (п.1.1, 1.2), строком на 20 днів з 04.10.2021 (п.1.3), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 24.10.2021 (п.1.4).
Комісія за надання кредиту 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 30,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені в п.п.2.2, 2.3 цього договору (п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 1.7).
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.
У відповідності до п. 4.2 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України.
Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Згідно із пунктом 7.1. цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками № 1 та № 2) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О. В. (а.с.22), відповідач ідентифікований, як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 04.10.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (L33934).
Анкета-заява на кредит № 3126331 від 04.10.2021 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан» (а.с.23-24).
Згідно із платіжним дорученням № 57896799 від 04.10.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача 15 000,00 грн, призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору 3126331 (а.с.25).
Факт переказу коштів на рахунок відповідача також підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за кредитним договором (а.с.28).
Отже, вищевстановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору від 04.10.2021.
Разом з тим, будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором, матеріали справи не містять.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог № 80-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 3126331 від 04.10.2021 (а.с.29-39).
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 636,2 грн, з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту становить 13 750,00 грн, за відсотками - 13 886,20 грн, за комісією - 0,00 грн (а.с.40).
Згідно наданої копії листа-претензії від 18.04.2024 за вих. № 21683357/18 позивачем на адресу відповідача скеровувалась досудова вимога, щодо погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.41).
Однак, станом на день розгляду справи, вказана вимога відповідачем була проігнорована, зобов'язання за кредитним договором належним чином ним не виконано.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
При цьому, ч. 2 ст. 625 ЦК України конкретизовано визначений статтями 536 та 693 цього Кодексу обов'язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами з визначенням додаткового зобов'язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з огляду на таке обмеження законодавця щодо розміру трьох процентів річних, можна дійти висновку, що ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено можливість визначення розміру процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, та обмеження свободи сторін в укладенні договору на предмет визначення іншої методики нарахування процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами згідно із статтями 536, 625, 693 ЦК України.
У свою чергу, згідно з визначенням поняття неустойки, яке передбачено ст. 549 ЦК України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, є пеня.
Таким чином, оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами, які за умовами п. 1.6 кредитного договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов'язання, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нараховані останнім проценти за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору.
Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів, що позичальником було пролонговано строк кредитування в порядку, визначеному п. 2.3.2 договору.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кредитні кошти у розмірі 13 780,00 грн (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 00 копійок), з яких: 13 750,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30,00 грн - сума заборгованості за процентами в межах строку дії договору.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжної інструкції № 1841 від 23.05.2024 при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (а.с.9).
Оскільки позов задоволено на 49,86 % (13 780,00 грн х 100 : 27 636,20 грн.), судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить - 1 207,86 грн (2422,40 грн х 49,86 % : 100).
На підставі викладеного, керуючись статтями 203-205, 207, 514, 625, 626, 639, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, статтями 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3126331 від 04.10.2021 у розмірі 13 780,00 грн (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 00 копійок), з яких: 13 750,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати понесені у зв'язку із сплатою судового збору у розмірі 1 207,86 грн (одна тисяча двісті сім гривень вісімдесят шість копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, м. Львів, реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 18.10.2024.
Головуючий:В. І. Зінкін