21 жовтня 2024 року Справа № 280/5527/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., перевіривши заяву представника позивача про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду 17 жовтня 2024 року надійшла заява представника позивача Момота В.В. про роз'яснення рішення суду.
Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, в якій ч.1 зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Також, ч.1 ст.167 КАС України чітко встановлено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Суд враховує, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Виходячи з приписів ст. 254 КАС України та вище зазначеного, судове рішення може бути роз'яснено, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивацію судового рішення. Тобто, судове рішення повинно бути роз'яснене, якщо без такого роз'яснення його неможливо виконати у зв'язку з неправильним розумінням його змісту та висновків, викладених у ньому, суб'єктами правозастосування.
Перелік критеріїв, за якими рішення повинно бути роз'яснене, норма ч. 1 ст. 254 КАС України не містить, а тому необхідність роз'яснення має бути викликана обґрунтованими обставинами, навести які має особа, що звертається із відповідною заявою.
Так, у заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в резолютивній частині рішення є незрозумілим, у чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.
Перевіривши подану заяву, судом встановлено, що в заяві таких обставин не наведено, необхідність роз'яснення представником позивача необґрунтована. У поданій заяві представник позивача не вказує у чому саме полягає незрозумілість резолютивної частини судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки представником позивача не обґрунтовано необхідність саме роз'яснення вище вказаного рішення суду, суд робить висновок щодо повернення поданої заяви без розгляду відповідно до ст. 167 КАС України як необґрунтованої.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 243, 248 КАС України , суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду, - повернути без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвалу може бути оскаржено, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено та підписано 21.10.2024.
Суддя Б.В. Богатинський