21 жовтня 2024 рокуСправа №160/18801/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
15.07.2024 ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №91 «Про підсумки службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 № 375» про притягнення лейтенанта ОСОБА_1 до дисціплінарної відповідальності шляхом накладення дисціплінарного стягнення «ДОГАНА» та встановлення ознак в діях лейтенанта ОСОБА_1 кримінального злочину, передбаченому частиною 4 статті 402 Кримінального Кодексу України;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 з основної діяльності від 04.06.2024 № 91 № «Про підсумки службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 №375».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
06.08.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він виклав встановлені в ході службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Зазначає про невідповідність тверджень позивача, наведених в позові, дійсним обставинам справи, та правомірність оскаржуваного наказу. Просить відмовити у задоволенні позову.
08.08.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів - матеріалів службового розслідування.
12.08.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_2 зазначає, що службове розслідування проведено неповно і не об'єктивно, а саме: не встановлено обставин, що пом'якшують відповідальність та не досліджені пояснення позивача, також позивач вказує, що рапорт з вх.№ 2810 від 23.05.2024 не існує.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 був здійснений перехід з спрощеного провадження до загального.
18.10.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами частин 6, 9 статті 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Частинами 8, 9 статті 79 КАС України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- оригінали письмових доказів, а саме рапорт від 23.0.2024 вх.2810.
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає необхідним витребувати від Військової частини НОМЕР_1 наведену вище інформацію.
Керуючись статтями 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- оригінали письмових доказів, а саме рапорт від 23.0.2024 вх.2810.
Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду цієї справи.
Суддя К.І. Ремез