21 жовтня 2024 рокуСправа №160/28407/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/28407/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (52300, Дніпропетровьска область, Криничанський район, смт. Аули, Комплекс будівель та споруд № 2, Аульська селищна рада, код ЄДРПОУ: 34621490) про стягнення податкового боргу,-
31 жовтня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (ЄДРПОУ 34621490) до бюджету у розмірі 6774346,64 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позовна заява обґрунтована наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 6774346,64 грн.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/28407/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28407/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/28407/23 відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2022 року зупинено провадження у справі №160/28407/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/28253/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі №160/28407/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року в задоволенні заяви Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про розгляд справи №160/28407/23 за правилами загального позовного провадження - відмовити повністю.
На виконання ч.2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява з додатками направлена відповідачу позивачем, що підтверджується поштовою накладною від 31.10.2023 року №4908901526911.
Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу в Електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд», згідно довідки про доставку електронного листа документ доставлено 06.11.2023 року о 15:43 год.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами
Водночас, відповідач був обізнаний про розгляд цієї справи, що підтверджується поданням ним заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (28.11.2023 року).
Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
02 березня 2016 року позивачем сформовано щодо відповідача податкову вимогу №509-23 на суму 1766828,10 грн, яка отримана позивачем особисто 02.03.2016 року, що підтверджується підписом у вказаній податковій вимозі.
В подальшому позивачем щодо відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2023 року №0122210411 на суму 6867986,91 грн, яке направлено позивачу поштовим відправленням №5193112214888 та ним отримано 02.06.2023 року.
В цій справі до стягнення заявлено суму з урахуванням наявної переплати в інтегрованій картці відповідача на суму 93640,27 грн.
Матеріалами справи підтверджується безперервність існування у відповідача податкового боргу з дати винесення вищевказаної податкової вимоги.
Доказів сплати податкового боргу відповідачем не надано.
Провадження в цій праві зупинялось до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/28253/23, в якій надавалась правова оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 року №0122210411, на підставі якого подано позов в даній справі. За результатом судового розгляду підтверджено правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення.
В рамках реалізації державної податкової політики відповідач як орган стягнення звернувся з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.
За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
За пунктами 95.1.-95.4. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов'язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом податкове 14.1.157 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу.
Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Згідно п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого податкового боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази скасування такої податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, беручи до уваги правомірність податкового-повідомлення рішення та податкової вимоги, відсутність самостійного погашення відповідачем податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (ЄДРПОУ 34621490) до бюджету у розмірі 6774346,64 гривень (шість мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі триста сорок шість гривень 64 копійки) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко