Справа № 758/8452/24
3/758/3738/24
Категорія 383
Київ
13 вересня 2024 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Захарчук С. С. , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальника дільниці в ТОВ «БудСервіс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 188-28 КУпАП,-
19.06.2024 о 14 год. 25 хв. за адресою: м. Київ, вул. Некрасова, буд. 14, ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою на будівництві, не виконав законної вимоги представника Національної поліції України, вимога (припис) № 564 від 13.06.2024, а саме: не облаштував місце виконання робіт у відповідності до погодженої тимчасової схеми, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-28 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 861934 від 19.06.2024.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судові засідання на 23.07.2024, 13.09.2024, у судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення правопорушника ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або будь які інші, до суду не надходили.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 188-28 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 188-28 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 861934 від 19.06.2024 (а.с. 1), вимогою (приписом) від 13.06.2024 № 564 (а.с. 5), фото з місця події (а.с. 3, 4), актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 19.06.2024 та схемою до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (а.с. 2).
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, тобто невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і тому його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 188-28, 280, 283, 284, 291 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 188-28 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Роз'яснити, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя С. С. Захарчук