Справа № 369/9484/24
Провадження №2/369/5991/24
14.10.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/9484/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Пічевська Наталія Вікторівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Пічевська Наталія Вікторівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.
Проте, 09.10.2024 року позивачем зареєстровано заяву про виправлення описки у позовній заяві, з якої вбачається, що спадщина знаходиться в с. Хоцькі Переяславського району Київської області.
Перевіривши матеріали справи суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності, до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
Однак, за правилами ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Предметом позову, є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в с. Хоцькі Переяславського району Київської області.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, суд передає справу на розгляд іншому суду, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі підстави ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
За наведених обставин, враховуючи, що позивачем заявлено позовні вимоги із приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території, на яку поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області та для якого (позову) поширюється дія правила про виключну підсудність, підстави для застосування правил альтернативної підсудності, визначені ст. 28 ЦПК України, - відсутні, на підставі чого приходжу до висновку, що зазначена справа не підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області, та вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлено позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Пічевська Наталія Вікторівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передати на розгляд за підсудністю до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області (08400, Київська область, місто Переяслав, вулиця Хмельницького Богдана, буд. 65).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя Янченко А.В.