Справа № 367/9842/24
Провадження №2/367/5555/2024
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2024 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суд дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В позовній заяві вказано, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, звернувшись до суду, позивачка у вступній частині позову не вказала адресу проживання відповідача.
Також, в порушення зазначеної вище норми, у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність у учасників справи електронного кабінету.
Відповідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як зазначалось, у позовній заяві вказано, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Однак на підтвердження місця реєстрації відповідача, позивачка не додала жодного доказу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 27 ЦПК України, дана справа підсудна Жовтневому районному суду м. Луганська, що і вказала сама позивачка у позові.
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Водночас, у позовній заяві вказано місце проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, звертаючись до Ірпінського міського суду Київської області, до позовної заяви позивачкою не долучено доказів, що підтверджують проживання малолітніх дітей разом з позивачем в межах підсудності Ірпінського міського суду Київської області. Також відсутні відомості про домовленість подружжя, справа має розглядатися в Ірпінському міському суді Київської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Також не зазначено і підстави підсудності передбачені ч. 9 ст.28 ЦПК України такі як місцезнаходження майна відповідача в межах підсудності Ірпінського міського суду Київської області чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), що знаходилося б в межах підсудності Ірпінського міського суду Київської області.
Також в позові не наведено жодного належного доказу того, що останнім відомим місцем проживання чи перебування відповідача є територія, на яку поширюється юрисдикція Ірпінського міського суду Київської області.
Таким чином, позивачем не обгрунтовано підсудності даного спору саме Ірпінському міському суді Київської області за місцем проживання або перебування відповідача (ч. 1 ст. 27 ЦПК України), або за місцем проживання позивача, яка має на утриманні малолітніх дітей (ч. 2 ст. 28 ЦПК України), або на підставі останнього відомо місця проживання відповідача (ч. 9 ст. 28 ЦПК України).
В свою чергу, порушення правил підсудності є безумовною підставою для скасування рішення суду в цивільній справі, ч. 1 ст. 378 ЦПК України.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Позовна заява подана ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд».
Частини 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України встановлюють, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження, щодо яких відсутні відомості про наявність електронного кабінету, може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Всупереч встановленим вимогам, позивачка не надала суду жодних належних доказів направлення відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви та доданих до неї документів через АТ «Укрпошта».
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати суду докази надсилання відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви з доданими до неї документами, якими є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, виданий відправникові поштового відправлення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Згідно із ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.В. Шестопалова