"21" жовтня 2024 р. Справа № 363/5266/24
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васильєва Наталія Іванівна (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. О. Довженко, буд. 14/1, оф. 5), приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Пишняк Мілена Олегівна (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 13, оф. 7), про визнання права власності в порядку спадкування,
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги стосуються визнання права власності на майно, у тому числі нерухоме, у порядку спадкування. Тобто стороною позивача пред'явлено позов майнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов'язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.
Подана позовна заява всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України не містить зазначення ціни позову, як і не містить будь-яких відомостей та документів на їх підтвердження щодо ринкової вартості (на момент пред'явлення позову) спірного майна, про визнання права власності на яке порушується питання. При цьому до позовної заяви додано документ на підтвердження сплати судового збору у максимальному розмірі, передбаченому чинним законодавством для подання фізичною особою позову майнового характеру.
У той же час, суд звертає увагу, що сплата судового збору у розмірі, що є максимально можливим для позовів майнового характеру, поданих фізичною особою, не звільняє позивача від обов'язку виконання вимог ст. 175 ЦПК України, зокрема, в частині визначення та зазначення ціни позову, що, у свою чергу, передбачає необхідність оцінки пред'явлених позовних вимог шляхом визначення у даному випадку ринкової вартості спірного майна.
Відсутність оцінки ринкової вартості спірного майна позбавляє суд також можливості перевірити підсудність даної справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
З позовної заяви вбачається, що позовні вимоги стосуються, зокрема: 1) квартири АДРЕСА_5 ; 2) будинку АДРЕСА_6 ; 3) земельної ділянки, що розташована на території Петрівської об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області; 4) земельної ділянки, що розташована у Києво-Святошинському районі Київської області; 5) земельної ділянки, що розташована у Києво-Святошинському районі Київської області; 6) земельної ділянки на території Носівської міської ради Чернігівської області; 7) житлового будинку АДРЕСА_7 .
Таким чином, позовні вимоги стосуються декількох об'єктів нерухомого майна, щодо кожного з яких встановлено правила виключної підсудності та які розташовані у різних місцевостях, зокрема, поза межами Вишгородського району Київської області. При цьому позовна заява не містить будь-якого обґрунтування підсудності даної справи саме Вишгородському районному суду Київської області, зокрема, відсутнє підтвердження того, що на території Вишгородського району знаходяться об'єкти нерухомого майна, вартість яких є вищою за вартість іншого спірного нерухомого майна.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачам необхідно усунути зазначені недоліки, надавши підтвердження ринкової вартості спірного майна, щодо якого пред'явлено позовні вимоги, зазначивши інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного майна, з наступним наданням суду документів, що підтверджують ринкові вартість спірного майна.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васильєва Наталія Іванівна, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Пишняк Мілена Олегівна, про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас