ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
19.11.2007 р.
Справа 46/390
За позовом
Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Техномет»
про
стягнення 97 902,09 грн.
Суддя Шабунін С.В.
Представники:
від позивача
не з'явився
від відповідача
Негруца Р.В. - представник за довіреністю від 15.01.2005 р. № 08
У судовому засіданні, яке відбулося 19.11.2007 р., за згодою присутнього представника позивача судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Спільне підприємство з іспанським інвестором “Інтерсплав» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Техномет» з позовом від 23.08.2007 р. № 2209 про стягнення 90 490,38 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору № 1/2005С від 20.01.2005 р. та 7 411,71 грн. пені за час прострочення.
Провадження у справі за вищевказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2007 р. № 46/390, розгляд справи призначено на 01.10.2007 р.
Письмовими поясненнями від 28.09.2007 р. № 115-юр позивач вказує про сплату відповідачем 26.09.2007 р. в рахунок погашення заборгованості 20 000,00 грн.
01.10.2007 р. розгляд справи було відкладено на 29.10.2007 р. у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача та зважаючи на неподання витребуваних судом документів.
11.10.2007 р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № 3005 від 05.10.2007 р., якою Спільне підприємство з іспанським інвестором “Інтерсплав» просить стягнути з відповідача 70 490,38 грн. заборгованості та 7 411,71 грн. пені, зважаючи на частковий розрахунок, проведений Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Техномет» 26.09.2007 р.
29.10.2007 р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та був перенесений на 19.11.2007 р.
Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.11.2007 р. було продовжено строк вирішення спору у справі № 46/390.
15.11.2007 р. від Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав» надійшла заява № 3332 від 12.11.2007 р. про зменшення та уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявленими до стягнення є 50 490,38 грн. боргу та 7 344,77 грн. пені, згідно з уточненим розрахунком та з огляду на надходження 24.10.2007 р. 20 000,00 грн. від відповідача.
В судове засідання, призначене на 19.11.2007 р. представник позивача не прибув, уповноваженого представника не направив.
Представник відповідача, який з'явився до суду, надав заяву від 19.11.2007 р. про визнання заборгованості у розмірі 50 490,38 грн. та пені, розрахованої згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Враховуючи подану представником відповідача заяву та наявні в матеріалах справи докази на письмові документи, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
20.01.2005 р. між Спільним підприємством з іспанським інвестором “Інтерсплав» в якості постачальника та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Техномет» в якості покупця укладено договір № 1/2005С, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити алюмінієві сплати в злитках для переплавки. Даною угодою сторони погодили, що конкретні умови щодо марки сплаву, хімічному складу, маркування, ціни, кількості, умов та строків поставки й оплати, будь-яких додаткових вимог обумовлюються в додатках до даного договору, що є його невід'ємною частиною.
Додатком № 10 від 26.12.2006 р. до договору від 20.01.2005 р. № 1/2005С сторони визначили поставку 8 мт (+/- 5 %) алюмінієвих сплавів за ціною 13 600,00 грн. за МТ на умовах FCA (вантажівка покупця на складі постачальника) з обов'язковою 80-відсотковою передоплатою.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав перед відповідачем свої зобов'язання з поставки товару, а саме: передав алюмінієві сплати в злитках марки DIN 226 вагою 7,389 мт на загальну суму 100 490,38 грн., що стверджується товарно-транспортною накладною № 02 АБГ від 29.12.2006 р. та виставив відповідачу для оплати комерційний рахунок № 8/1 від 29.12.2006 р. на суму відвантаженої продукції.
Виходячи з п. 7 додатку № 10 від 26.12.2006 р. до договору № 1/2005С відповідач мав розрахуватися за поставлений товар протягом 10-ти днів з дати відвантаження, тобто до 08.01.2007 р. з врахуванням 80 % передоплати.
Як слідує з матеріалів справи з метою отримання оплати поставленої продукції позивач звертався до відповідача листами від 09.02.2007 р. № 369 та від 02.03.2007 р. № 543, а також направляв претензію № 875 від 10.04.2007 р.
Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що договором може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, -у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.
У відповідності з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Зважаючи на викладені норми чинного законодавства, а також враховуючи, що відповідно до параграфу № 7 глави 49 Цивільного кодексу України притримання є правом, а не обов'язком сторони зобов'язання, суд доходить висновку про те, що дії позивача по передачі товару до отримання попередньої оплати не суперечать законодавству та укладеному сторонами правочину.
Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявними в матеріалах справи банківськими виписками стверджується, що 02.03.2007 р. відповідач перерахував позивачу в рахунок оплати за поставлений товар 10 000,00 грн. та 20 000,00 грн. 26.09.2007 р. Крім того, за твердженнями позивача, 24.10.2007 р. відповідачем перераховано на його користь ще 20 000,00 грн., у зв'язку з чим сума основного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Техномет» перед Спільним підприємством з іспанським інвестором “Інтерсплав» складає 50 490,38 грн., що додатково підтверджено сторонами шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків № 499 від 05.11.2007 р. станом на 31.10.2007 р.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 40 000,00 грн. заборгованості за договором від 20.01.2005 р. № 1/2005С та додатку до нього від 26.12.2006 р. № 10 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи сума боргу в розмірі 50 490,38 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав».
Відповідно до заяви про зменшення та уточнення розміру позовних вимог від 12.11.2007 р. № 3332 позивач просить стягнути з відповідача 7 334,77 грн. пені та понесені ним судові витрати. Заявою від 19.11.2007 р. відповідач визнає позов в частині вимог про стягнення пені, розрахованої відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.
У п. 6.1 договору від 20.01.2005 р. № 1/2005С сторони погодили, що за затримку строків оплати товару проти строків, передбачених в додатках, покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача слід вираховувати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, що згідно з листом Національного банку України від 17.05.2007 р. № 14-011/1150-5118 з 01.06.2007 р., становить 8 % та 8,5 % відповідно до листа № 14-011/1373-6039 від 06.06.2006 р.
Розрахунок розміру пені за час прострочення виконання грошового зобов'язання з врахуванням часткової поперіодної оплати наведений позивачем в заяві про зменшення та уточнення розміру позовних вимог № 3332 від 12.11.2007 р. перевірений та приймається судом, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 49 якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Виходячи з п. 3 ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що понесення позивачем витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу обумовлене необхідністю звернення до господарського суду через невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, судові витрати підлягають перерахуванню у відповідності з п. 2 та п. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 40 000,00 грн. основного боргу припинити.
2. В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техномет» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, ідентифікаційний код 30386480) на користь Спільного підприємства з іспанським інвестором “Інтерсплав» (94800, Луганська обл., м. Свердловськ, ідентифікаційний код 05827201) 50 490 (п'ятдесят тисяч чотириста дев'яносто) грн. 38 коп. боргу, 7 344 (сім тисяч триста сорок чотири) грн. 77 коп. пені за час прострочення платежу, 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 02 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Шабунін
Дата підписання: 07.12.2007 р.
справа № 46/390
19.11.07
За позовом Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав"
до ТОВ науково-виробниче підприємство" Техномет"
про стягнення 97 902,09 грн.
Суддя Шабунін С.В.
Представники:
Суддя Шабунін С.В.