1Справа № 335/11561/24 1-кс/335/4487/2024
20 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, дітей на утриманні не має, раніше судимий,
у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082060001408 від 18.10.2024, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
20.10.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у тому, що 15 жовтня 2024 року, протягом дня, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , вживав алкогольні напої спільно з раніше знайомою йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2
15 жовтня 2024 року, в період часу з 18.00 год до 23.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті іншої людини, знаходячись у спальній кімнаті вказаної вище квартири, з метою подолати опір потерпілої ОСОБА_8 , наніс невстановленими тупими предметами (руками, ногами або об'єктами навколишньої обстановки) або об такі тупі предмети, численні удари в ділянки обличчя, кистей, ребер зліва, садну на обох сідницях та розрив м'яких тканин в ділянці анального отвору, чим спричинив смерть ОСОБА_8 .
Після чого, вийшов на подвір'я, з метою приховування слідів вчинення кримінального правопорушення та уникнення відповідальності за скоєне, почав шукати вихід, щоб прибрати сліди кримінального правопорушення, однак 18 жовтня 2024 року був затриманий працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_2 .
18.10.2024, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, було затримано, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий вказує, що обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
З урахуванням матеріалів, що характеризують особу підозрюваного, а також зібраних під час досудового розслідування доказів, слідчим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КК України, відносно ОСОБА_4 .
Так, підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, є особою, яка зловживає алкогольними напоями, соціальні зв'язки у нього відсутні та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини із застосуванням насильства, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, на підставі чого орган досудового розслідування приходить до висновку, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення ним особливо тяжкого злочину, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 обізнаний про місце мешкання свідків, які являються йому сусідами, та які своїми показаннями підтверджують причетність останнього до скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення, а відтак він з метою уникнути від відповідальності, може незаконно впливати на свідків шляхом вмовлянь, залякування, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, по даному кримінальному провадженню не проведено ряд судових експертиз, а тому існує достатньо підстав вважати, що підозрюваний може впливати й на експертів, які будуть залучені до їх проведення.
Крім того, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 зловживає алкогольними напоями, соціальні зв'язки відсутні та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини з застосуванням насильства, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, а відтак, залишаючись на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий зазначає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Посилаючись на вказані обставини, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити у задоволенні клопотання, або ж застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою його місця реєстрації. Зазначив, що підозра, повідомлена ОСОБА_4 необґрунтована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази вчинення ним вбивства, та, що він взагалі причетний до подій про які йде мова у підозрі, до того ж у ході досудового розслідування не встановлено хто ще мав доступ до квартири в якій він проживав. Ризики про які йде мова у клопотанні не підтверджені належними доказами, оскільки ОСОБА_4 не переховувався від поліції, залишився у квартирі та не знищив сліди злочину. Крім того, ОСОБА_4 має соціальні зв'язки, працює.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою його місця проживання. Зазначив, що він не винен у смерті потерпілої.
Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріали, якими воно обґрунтовано, слідчий суддя встановив наступне.
СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082060001408 від 18.10.2024, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
18.10.2024 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 19.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході судового розгляду клопотання.
При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
У судовому засіданні сторона захисту заявляла про необґрунтованість підозри, у зв'язку із тим, що відсутні докази, які свідчать про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та його причетність до вбивства ОСОБА_8 .
Разом з тим, вказані доводи адвоката, слідчий суддя вважає такими, що не заслуговують на увагу на стадії оцінки обґрунтованості підозри при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, оскільки питання оцінки доказів у кримінальному провадженні з точки зору їх достатності для визнання ОСОБА_4 винним є прерогативою суду під час розгляду кримінального провадження на підставі обвинувального акту, в ході якого суд буде безпосередньо досліджувати докази, та надавати їм відповідну оцінку, в тому числі встановлювати наявність вини в дії обвинуваченого.
Оцінивши надані стороною обвинувачення сукупність доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які дають підстави слідчому судді дійти висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, та необхідність застосування до нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 не одружений, малолітні та неповнолітні діти, або інші особи на його утриманні не перебувають, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти життя та здоров'я людей, має постійне місце проживання, а також зареєстроване місце проживання.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілої.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на думку слідчого судді дають підстави дійти висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім іншого, слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , а саме те, що потерпілій завдано велику кількість тілесних ушкоджень, які призвели до її смерті, а також те, що ОСОБА_4 своєчасно не викликав швидку допомогу, на протязі двох днів приховував злочин, а також шукав спосіб сховати тіло потерпілої.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя доходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 , та обставини вчинення кримінального правопорушення, не дають слідчому судді підстав дійти висновку, що обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, буде відповідати меті його застосування та зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, і які існують на даний час.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
За вимогами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, який вчинений із застосуванням насильства, що призвело до смерті потерпілої, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному випадку.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість вимог клопотання, з огляду на що клопотання слідчого підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який обчислювати з моменту фактичного затримання, з 18 год. 27 хв. 18.10.2024, до 18 год. 27 хв. 16.12.2024.
Встановити строк дії даної ухвали до 16 грудня 2024 року 18:27 год.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання цієї ухвали.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 жовтня 2024 року.
Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1