Справа № 515/1451/24
21.10.2024 м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні,
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12024168240000062 від 23.08.2024 р. відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Татарбунари Одеської області, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Органом дізнання встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
23 серпня 2024 року, приблизно о 08:00 годині, ОСОБА_3 перебуваючи біля пішохідного мосту, що розташований біля АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з малолітньою потерпілою ОСОБА_4 , яка являється їй донькою, у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з причини неслухняності малолітньої потерпілої, ОСОБА_3 повалила доньку на землю та умисно почергово в хаотичному порядку нанесла правою та лівою ногами останній, не менше двох ударів по спині та сідницям.
У результаті своїх умисних, неправомірних дій ОСОБА_3 спричинила малолітній потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: трьох саден на тлі одного синця на спині в поперековій ділянці спини (могли утворитися одномоментно, від одноразової дії травмуючого предмета), один синець лівої сідниці.
Вказані ушкодження, як у сукупності так і по одиночці не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминучі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», (Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 p.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.
Разом з обвинувальним актом, прокурор звернувся з клопотанням, в якому зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акту за її відсутності. У зв'язку з чим прокурор на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України просив розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім цього до матеріалів кримінального провадження долучено заяву законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , згідно якої вона не заперечує проти розгляду відповідного обвинувального акта стосовно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.
Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує:
- обставин, які обтяжують покарання у відповідності до вимог ст. 67 КК України, а саме: вчинення кримінального правопорушення (проступку) щодо малолітньої дитини; вчинення кримінального правопорушення (проступку) щодо особи, з якою ОСОБА_3 , перебуває у близьких відносинах;
- обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).
Вивченням відомостей про особу обвинуваченої встановлено, що вона непогашених судимостей не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Комунального некомерційного підприємства «Татарбунарська багатопрофільна лікарня» Татарбунарської міської ради не перебуває.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, обставини його вчинення та особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що обвинуваченій має бути призначене покарання у виді штрафу в середній межі, передбаченій санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
У кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченої не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Роз'яснити засудженій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно п. п. 7, 9 Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з'явився до органу пробації та не підтвердив сплату штрафу шляхом пред'явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1