Справа № 172/862/24
Провадження № 2/172/350/24
18.10.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М.
представника позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: державний нотаріус Третьої дніпровської нотаріальної контори Демуш Євгенія Вячеславівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була матір'ю позивача, і після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 1220786600:01:005:0017, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_3 склала заповіт який посвідчений державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Демуш Є.В., відповідно до якого все належне їй майно заповідає позивачу ОСОБА_2 . Про наявність заповіту позивач дізнався лише 28 квітня 2024 року, коли випадково під час прибирання в частині садиби, де була зареєстрована його мати - АДРЕСА_1 , знайшов його в шухляді зі старими паперами. Із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини позивач не звертався, оскільки йому не було відомо про складення заповіту. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні. У травні 2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори, однак постановою нотаріуса від 15.05.2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Просить суд визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 - три місяці, що буде достатнім строком для прийняття спадщини.
Ухвалою від 28.05.2024 року провадження у справі відкрито і постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Предстаник відповідача ОСОБА_4 надала суду відзив на позовну заяву, де просила відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач на день смерті не був зареєтрованим зі спадкодавцем ОСОБА_3 . Крім того не встановлено будь-яких перешкод у позивача для зверненя у встановлений законом строк із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Вважає, що причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори не є поважними, вони не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро померла ОСОБА_3 , 1947 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла усе належне їй майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчений державним нотаріусом Третьої дніпровської держаної нотаріальної контори Демуш Є.В. 08.11.2010 року
Згідно з Державним актом на право власності на землю серії ДП № 111259 від 15.03.2004 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 6,217 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництвана, розташована на території Миколаївської сільської ради.
Постановою державного нотаріуса Третьої дніпровської нотаріальної контори від 15.05.2024 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ним пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження нерухомого майна чи основної його частини.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
За правилами статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7 передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Позивач звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради. Місцем знаходження спадкового майна є с. Миколаївка Синельниківський (Васильківський) район, Дніпропетровська область, на території якого розташована земельна ділянка площею 6,217 га.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області» територія с. Миколаївка увійшла до складу Дубовиківської територіальної громади.
Таким чином спадкове майно перебуває на території Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яка і є належним відповідачем у цій справі.
Однак, в ході розгляду справи сторона позивача позовні вимоги не змінювала і не уточнювала, з клопотанням про заміну неналежного відповідача до суду не зверталася.
Суд же відповідно до положень ст. 51 ЦПК України до закінчення підготовчого провадження, так як справа розглядається за правилами загального позовного провадження і лише за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідач у справі - Територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, є неналежним відповідачем, з відповідним клопотанням позивач до суду не звертався, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до цього відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1220, 1221, 1268, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, -
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: державний нотаріус Третьої дніпровської нотаріальної контори Демуш Євгенія Вячеславівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21.10.2024 року.
Суддя І.Г. Битяк