Справа № 172/462/24
Провадження 2/172/188/24
Іменем України
18.10.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Лук'яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» вказує, що 30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4018598 від 18.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4018598 від 18.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником ОСОБА_1 .
Первісний кредитор - ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 4018598 від 18.04.2021 року виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 10500,00 грн. відповідачу. Однак, в порушення вимог договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 08.03.2024 року у відповідача утворилася заборгованість в сумі 32795,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10500,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 21940,00 грн., заборгованість за пенею і штрафами - 0,00 грн., нараховані 3% річних - 48,32 грн., інфляційні втрати - 306,68 грн.
Просить суд стягнути з відповідача вказану вище заборгованість за кредитним договором № 4018598 від 18.04.2021 року і понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду та витрат на правову допомогу.
Ухвалою від 15.04.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_2 у позовній заяві просив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4018598 від 18.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником ОСОБА_1
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4018598 від 18.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшли права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4018598 від 18.04.2021 року.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
18.04.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4018598. Відповідно до п.п. 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору розмір кредиту складає 10500,00 грн. Строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає: за стандартною ставкою 16485,00 грн., за зниженою ставкою - 13492,50 грн. (п. 1.8 кредитного договору).
Згідно з п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Договір про надання споживчого кредиту № 4018598підписаний споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А273355 18.04.2021 18:25:04 /С ОСОБА_3 /
Додатком № 1 до договору є Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту, де зазначено, що загальна вартість кредиту складає 13492,50 грн., з яких: 10500,00 грн. - сума кредиту, 2992,50 грн. - сума нарахованих процентів. Дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів - 18.05.2021 року.
З паспорту споживчого кредиту вбачається, що загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою складають 5985,00 грн., загальні витрати за кредитом за зниженою процетною ставкою - 2992,50 грн.
Додаток № 1 до договору та паспорт споживчого кредиту також підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А273355 18.04.2021 18:25:04 / ОСОБА_1 /
ТОВ «Авентус Україна» після підписання договору про надання споживчого кредиту № 4018598 від 18.04.202118:26 перерахувало на картковий рахунок споживача обумовлену договором суму кредитних коштів 10500,00 грн.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість перед новим кредитором - позивачем у справі, станом 08.03.2024 року в сумі 32795,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10500,00 грн., заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги - 21940,00 грн., заборгованості за пенею і штрафами - 0,00 грн., нарахованими 3% річних - 48,32 грн., інфляційними втратами - 306,68 грн.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 відповідно до якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється.
Отже, за умовами договору про споживчий кредит № 4018598 від 18.04.2021 року та Додатку № 1, який є невд'ємною частиною кредитного договору, сторони погодили строк його дії до 18.05.2021 року, тому, починаючи із зазначеної дати, банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів 2992,50 грн., які вказані у графіку платежів за договором про споживчий кредит № 4018598 від 18.04.2021 року.
Крім цього, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних від суми боргу відповідно до ст. 625 ЦК України.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023; прайс-лист АО «Лігал-Ассістанс»; витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 на суму 9000 грн; заявка на надання юридичної допомоги №821 від 07.02.2024 на суму 9000 грн.
З витягу з акту №1 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 вбачається, що Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНТ» було витрачено 4 години на надання усної консультації та складання позовної заяви для подачі до суду, вартість виконаних робіт оцінено 9000,00 грн.
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді до 2000 гривень, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту
№ 4018598 від 18.04.2021 року в сумі 13492 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 50 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10500,00 грн., заборгованості за процентами - 2992,50 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк