21 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5479/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 (колегія суддів: Сибіга О. М., Вовк І. В., Палій В. В.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 (суддя Грєхова О. А.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", про стягнення 1 239 614 113,24 грн,
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго", відповідач) про стягнення 1 239 614 113,24 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
22.05.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" подано зустрічний позов до ПрАТ "НЕК "Укренерго", Акціонерного товариства "Харківобленерго", Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", Приватного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі", Акціонерного товариства "Херсонобленерго", Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", Акціонерного товариства "Тернопільобленерго", Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про визнання неправомірними дій, припинення дій, що порушують право та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 зустрічну позовну заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" про визнання неправомірними дій, припинення дій, що порушують право та зобов'язання вчинити дії повернуто.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що взаємовідносини сторін первісного та зустрічного позовів ґрунтуються на різних правових підставах і не обґрунтовані одними й тими самими доказами.
Не погодившись із цією ухвалою, ДПЗД "Укрінтеренерго" оскаржило її в апеляційному порядку.
05.09.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення цієї ухвали без змін.
30.09.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення, а справу направити для продовження розгляду спільно із зустрічним позовом до Господарського суду міста Києва. Крім того, у касаційній скарзі заявлені клопотання: про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду, про зупинення дії ухвали місцевого господарського суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зустрічний позов частково виходить за межі первісного позову в частині спірних правовідносин, що виникли із договору про надання послуг із передачі електроенергії між ПрАТ "НЕК «Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго", проте вважає, що цей факт не може слугувати підставою для повернення зустрічного позову, оскільки жодна норма чинного законодавства не забороняє подавати такі позови з розширеною правовою підставою та позовними вимогами. Головним чинником, який впливає на доцільність спільного розгляду основного та зустрічного позовів, є саме їх взаємопов'язаність, від якої і залежить доцільність спільного розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 23.05.2024, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), зустрічну позовну заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" повернуто заявнику з посиланням на частину шосту статті 180 ГПК України.
Оскаржувані ухвала та постанова мотивовані тим, що:
- не співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини), якими сторони обґрунтовують первісні та зустрічні позовні вимоги;
- для підтвердження підстав позовів сторонами надані різні докази;
- доцільність розгляду в одному провадженні не спрямована на процесуальну економію;
- спільний розгляд не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами;
- відповідачами за зустрічним позовом визначено осіб, які не є позивачами за первісним позовом.
Відповідно до вимог частин першої-шостої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву; зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову; вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом; зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу; до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу; зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
- обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17).
Так, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та від 27.05.2020 у справі № 904/6157/19.
У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зазначено, що конструкція частини другої статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що предметом первісного позову є стягнення з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованості за надані за договором від 03.05.2019 № 0044-01022 у період із січня 2024 по лютий 2024 послуги в розмірі 1 239 614 113,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором від 03.05.2019 № 0044-01022 в частині оплати наданих у період із січня 2024 по лютий 2024 послуг у встановлений договором строк.
При цьому у справі, що розглядається, первісним позивачем є ПрАТ "НЕК "Укренерго", а відповідачем за первісним позовом є ДПЗД "Укрінтеренерго", а отже, зустрічні позовні вимоги мають пред'являтись саме ДПЗД "Укрінтеренерго" до ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Натомість предметом зустрічного позову є вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до ПрАТ "НЕК "Укренерго", Акціонерного товариства "Харківобленерго", Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", Приватного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі", Акціонерного товариства "Херсонобленерго", Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", Акціонерного товариства "Тернопільобленерго", Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та Акціонерного товариства "Чернівціобленерго" про визнання неправомірними дій, припинення дій, що порушують право та зобов'язання вчинити дії.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що транспортування електричної енергії, купленої споживачами у постачальника "останньої надії", здійснюється мережами передачі (які адмініструє ПрАТ "НЕК "Укренерго") та мережами систем розподілу (які адмініструють окремі оператори систем розподілу). Відповідні договори на розподіл електроенергії при цьому укладаються напряму між споживачами та операторами систем розподілу. В свою чергу, між ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" було укладено два договори: про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022 та про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0044-02022-ПП.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення зустрічного позову безпосередньо не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з якої випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Встановивши зазначені обставини, з урахуванням частин другої, шостої статті 180 ГПК України, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що зустрічний позов не є взаємопов'язаним із первісним позовом, вказані позови виникають з різних правовідносин, а задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зустрічна позовна заява є взаємно пов'язаною з первісним позовом, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом, у зв'язку з чим зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику на підставі частини шостої статті 180 ГПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Згідно із частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що правильне застосування судами попередніх інстанцій норм частин другої, шостої статті 180 ГПК України під час прийняття ухвали Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення даних норм, у зв'язку з чим визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, заява про поновлення строку на касаційне оскарження та заява про зупинення дії ухвали не розглядаються.
Керуючись статтями 234, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5479/24 за касаційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач