29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"10" жовтня 2024 р. Справа № 924/578/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали
за позовом Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації), м. Хмельницький
до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Городоцької міської територіальної громади, м. Городок, Хмельницький район, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький
про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зобов'язання повернути земельну ділянку
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача 1: Коруняк Л.В.
відповідача 2: не з'явився
третьої особи: не з'явився
за участю Ткачук Н.С. прокурора Хмельницької обласної прокуратури
У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 25.06.2024 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.07.2024. У підготовчих засіданнях 15.07.204, 01.08.2024 оголошувалась перерва до 14.08.2024. Ухвалою від 14.08.2024 підготовче засідання відкладено на 05.09.2024. У підготовчому засіданні 05.09.2024 оголошено перерву до 17.09.2024. Ухвалою від 17.09.2024 із занесенням до протоколу судового засіданні закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.09.2024. У судовому засіданні 30.09.2024 оголошувалась перерва до 10.10.2024.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
Волочиська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації звернулась із позовом до суду в якому просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 22985083) - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,2493 га, що знаходиться на території Городоцької міської територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га, шляхом: 1) визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39767479) від 23.12.2020 №42-ОТГ в частині передачі у комунальну власність Городоцькій міській територіальній громаді земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га, (п. 82 додатку до наказу від 23.12.2020 № 42-ОТГ); 2) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Городоцької міської ради (код ЄДРПОУ 04060708) на земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га, припинивши право комунальної власності на неї; 3) скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га. та зобов'язати Городоцьку міську раду (код ЄДРПОУ 04060708) повернути Хмельницькій обласній військовій адміністрації (Хмельницькій обласній державній адміністрації) (код ЄДРПОУ 22985083) земельну ділянку історико-культурного призначення площею 0,2493 га, що знаходиться на території Городоцької міської територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006 площею 30,05 га під пам'яткою археології місцевого значення - "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що Городоцькою міською територіальною громадою в особі Городоцької міської ради 04.02.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (цільове призначення: для городництва) з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 589520068212). Реєстрація речового права здійснена державним реєстратором Гребенюком Олександром Дмитровичем на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 № 42-ОТГ про передачу земель із державної у комунальну власність. Вказаний наказ видано ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у відповідності до ст. ст. 15-1, 117, 122 ЗК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2028 р. № 2498-VШ, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 р. № 308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 р. № 53), враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру “Про деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності" від 17.11.2020 № 485.
Цим наказом Городоцькій міській раді Городоцької міської об'єднаної територіальної громади Хмельницького району (Городоцького району) Хмельницької області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3215,6329 га, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006 площею 30,05 га, які розташовані за межами населених пунктів на території громади. Згідно Додатку до Акту приймання-передачі земельної ділянки, пункту 82 вказано, що вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді Багрія В'ячеслава Миколайовича, на підставі договору оренди № 6/57-16-ДО, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_1 30.09.2016, терміном на 7 років.
Строк договору оренди, серія та номер: 6/57-16-ДО, виданий 30.09.2016 закінчився. Рішенням від 14.07.2023 № 36 Городоцької міської ради в укладанні договору оренди землі на новий строк ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га. Водночас, як вказує прокурор моніторингом відкритих даних земельного кадастру України та картографічних веб-сервісів, відомостей Національної кадастрової системи доступу до відомостей Державного земельного кадастру на території Городоцької міської територіальної громади Хмельницького (колишнього Городоцького) району в межах сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га знаходиться пам'ятка археології - "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області. Вказана пам'ятка археології занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (пам'ятка місцевого значення), який утворений відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", а саме: назва об'єкта - "Курган"; датування: приблизно II - І тисячоліття до нашої ери; розташування - с. Немиринці, 3,4 км на північний схід; вид об'єкту - пам'ятка археології; № та дата наказу МКТ/Мінкультури про занесення до Реєстру - Наказ МКТ від 13.07.2009 №521/0/16-09; охоронний договір - 2658-Хм.
Згідно збірного кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого шляхом співставлення координат поворотних точок меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га та координат кутів зовнішніх меж пам'ятки археології в межах сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га знаходиться територія вищезазначеної пам'ятки археології "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області, площею 0,2493 га.
Таким чином, як вказує прокурор, в силу розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га пам'ятки археології місцевого значення, земля під нею площею 0,2493 га належить до земель історико-культурного призначення, є державною власністю згідно ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", перебуває за межами населеного пункту, а відтак повноваження щодо розпорядження нею у відповідності до вимог ст. 122 ЗК України належали й належать Хмельницькій обласній військовій адміністрації (Хмельницькій обласній державній адміністрації), а не Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Прокурор також зауважує, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 № 42-ОТГ, а попередньо, при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га для передання її в оренду, всупереч вимог ч. 7 ст. 20 ЗК України, змінено цільове призначення земельної ділянки історико-культурного призначення, під пам'яткою археології - "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області, на землі сільськогосподарського призначення та передано в оренду, а пізніше - у комунальну власність.
З огляду на викладене, як вважає прокурор, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 № 42-ОТГ в частині передачі у комунальну власність Городоцькій міській раді об'єднаної територіальної громади земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6821285200:.04:037:0006 площею 30,05 га (п. 82 додатку до наказу) прийнятий усупереч вимог Конституції України, ЗК України, Конституції України, Закону України "Про охорону культурної спадщини", порушує виключне право власності держави на землю обмеженої оборотоздатності, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України в результаті беззастережної передачі цієї ділянки місцевій громаді для сільськогосподарських потреб, а тому підлягає визнанню недійсним.
Крім іншого прокурор зауважує, що для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земель історико-культурного призначення, на яких розміщена пам'ятка археології, необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га та скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га, що є належним та ефективним способом захисту прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.
Прокурор звертає увагу суду, що Городоцькій міській раді було достеменно відомо, що на спірній земельній ділянці знаходиться пам'ятка археології, а відтак земля, на якій вона розміщена, належить до земель історико-культурного призначення і є власністю держави в особі обласної державної адміністрації відповідно до ст.ст. 117, 122 ЗК України. А тому, проявивши розумну обачність, як вказує прокурор, міська рада могла і повинна була знати про те, що формування земельної ділянки під пам'яткою археології як землі сільськогосподарського призначення є фактичною зміною її цільового призначення, а подальша передача і реєстрація за нею права комунальної власності на цю землю є порушенням закону та не зумовлюватиме виникнення у територіальної громади права власності на неї. За таких обставин мета позивача спрямована на усунення перешкод власникові Хмельницькій ОВА (Хмельницькій ОДА), який не втратив і не міг втратити володіння специфічним об'єктом цивільних відносин, у користуванні та розпорядженні землею історико-культурного призначення під пам'яткою археології шляхом її повернення від Городоцької міської ради.
А відтак, вимогу про зобов'язання повернути державі в особі Хмельницької ОВА (Хмельницької ОДА) земельну ділянку історико-культурного призначення площею 0,2493 га, що знаходиться на території Городоцької міської територіальної громади в межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га під пам'яткою археології місцевого значення - "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області на думку прокурора, необхідно розглядати за правилами негаторного позову.
У письмовій промові прокурор зокрема вказав, що площа накладення пам'ятки археології на земельну ділянку із кадастровим номером 6821285200040370006 становить 0,0769га, площа накладки охоронної зони на вказану земельну ділянку - 2184га, загалом площа накладення пам'ятки археології разом із охоронною зоною складає 0,2953га, що просить врахувати при ухвеленні рішення.
Відповідач 1 у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га, внесені до Державного земельного кадастру на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (передання в оренду) від 12.11.2014, розробленого ППЗЦ "Прометей" Верхомій І.О. Спірна земельна ділянка на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.09.2016 № 6/57-16-ДО передана Головним управлінням в оренду Багрію В.М. строком на 7 років.
Разом з тим, як вказує відповідач 1, земельна ділянка, в межах якої знаходиться пам'ятка археології, до передачі Головним управлінням спірної земельної ділянки в оренду, не сформована як земельна ділянка історико-культурного призначення, лише у 2020 році на вказану пам'ятку археології виготовлено "Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання пам'ятки археології "Курган" з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме землеволодіння) біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області". Разом з тим, координати поворотних точок зовнішніх меж території охоронної зони пам'ятки археології, схема розташування межових знаків та точок повороту меж пам'ятки археології відповідно до цього проекту меж території не внесені до Державного земельного кадастру, реєстрація прав згідно чинного законодавства України не проводилась. Таким чином, приймаючи спірний наказ, Головне управління діяло в межах повноважень, і відповідно до наявної в управлінні інформації.
Звертає увагу суду, що площа спірної земельної ділянки, в межах якої знаходиться пам'ятка археології, становить 30,05 га. Разом з тим, площа пам'ятки археології становить 0,2493 га, тобто є значно меншою за площу спірної земельної ділянки (30,05 га), а тому не може бути предметом спору. Натомість зауважує, що державна реєстрація набуття/припинення речового права на земельну ділянку проводиться виключно на сформовану земельну ділянку, відомості щодо якої внесені до Державного земельного кадастру, а тому неможливо скасувати як наказ Головного управління, так і рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку лише в певній частині площі, яка накладається на земельну ділянку, на якій безпосередньо розташована пам'ятка археології, за відсутності її поділу у встановленому законом порядку. Виходячи із наведеного, Головне управління вбачає підстави та необхідність точного визначення площі та меж пам'ятки археології у розрізі усієї спірної земельної ділянки. У позові просить відмовити.
Відповідач 2 у заяві від 12.07.2024 позовні вимоги визнає у повному розмірі, просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника.
Третя особа - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації у поясненнях від 16.09.2024 просить позовні вимоги задовольнити у повному розмірі.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Наказом Міністерства культури і туризму України №521/0/16-09 від 13.07.2009р. занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єкти культурної спадщини в т.ч. у Хмельницькій області - Курган, місцезнаходження с. Немиринці, Городоцький район, 3,4 км на північний схід, (прибл. ІІ-1 тис. до н.е.) пам'ятка археології, на державному обліку не перебував.
27.06.2012 оформлено паспорт та облікову карту об'єкта культурної спадщини - "Курган", місцезнаходження с. Немиринці, охоронний номер пам'ятки - 2200036.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 №42-ОТГ передано Городоцькій міській раді Городоцької об'єднаної територіальної громади у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3215,6329 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Городоцької міської ради Хмельницької області в т.ч. земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006 площею 30,05га.
Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 23.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькі області передано із державної власності у комунальну власність Гоородоцької міської ради земельну ділянку кадастровий номер 68212285200:04:037:0006 площею 30,0500га.
У 2020 році виготовлено проект меж територій, зон охорони та режимів їх використання пам'ятки археології "Курган" з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме землеволодіння) біля с. Немиринці, Хмельницького р-ну, Хмельницької області.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 02.05.2024 №НВ-68003124492024 та поземельної книги відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006 площею 30,05га до Державного земельного кадастру внесено на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (передання в оренду) 12.11.2014 (договір оренди серія та номер 6/57-16-ДО , виданий 30.09.2016, видавник ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області строком на 7 років).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 24.05.2024 за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6821285200:04:037:0006.
Рішенням Городоцької міської ради від 14.07.2023 №36 відмовлено ОСОБА_1 в укладенні договору оренди землі від 30.09.2016 на новий строк на земельну ділянку за кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05га для городництва.
Листом від 04.04.2024 Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії повідомив Волочиську окружну прокуратуру, що об'єкт культурної спадщини Курган біля с. Немиринці занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерств культури і туризму від 13.07.2009 №521/06-09 як пам'ятка археології місцевого значення. Також зазначено, що охоронний договір не укладений у зв'язку із відсутністю відомостей про власника земельної ділянки.
На запит Волочиської окружної прокуратури ФОП Верхомієм І.О. надано збірний кадастровий план складений на підставі наданих координат кутів зовнішніх меж пам'ятки археології на якому вказана площа накладання на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821285200:04:037:0006, 6820985000030210058. За даним планом площа Кургану становить 0,2955га.
25.04.2024 Волочиська окружна прокуратура звернулась до Хмельницької обласної військової адміністрації про вжиття заходів в межах компетенції щодо організації та здійснення обстеження стану збереження об'єкту культурної спадщини пам'ятки археології - об'єкту культурно спадщини Курган біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області.
У відповідь Хмельницька обласні військова адміністрація повідомила, що обстеження пам'ятки археології місцевого значення - Курган біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області буде проведено спеціалістами відділу охорони пам'яток Хмельницького обласного науково-методичного центру культури та мистецтва до 21.05.2024, про результати чого буде повідомлено додатково.
Листом від 07.05.2024 ГУ Управління надання адміністративних послуг Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлено Волочиську окружну прокуратуру про відсутність у відділі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки на території Городоцької територіальної громади та наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 №42-ОТГ.
Згідно відомостей про право власності /право постійного користування від 02.05.2024 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6821285200:04:037:0006 зареєстровано за територіальною громадою міста Городок в особі Городоцької міської ради.
Актом візуального обстеження пам'ятки археології місцевого значення у с. Немиринці Городоцької міської територіальної громади складеним співробітниками відділу охорони пам'яток Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва встановлено, що курган знаходиться з 4,5 км північно-східніше села Немиринці. Територія кургану частково поросла деревами та кущами, різнотрав'ям. Навколо вершини насипу (кургану) зафіксовано рів у вигляді прямокутника, який не простежується із західної сторони. По центру кургану із східної сторони є сліди грабіжницьких ям. У насипі кургану видно чорноземний грунт. З півночі об'єкт межує із польовою дорогою, а з півдня, заходу та сходу із частиною поля, на якому видно сліди минулорічної оранки. Окрім того, під час обстеження виявлено, що частина охоронної зони території пам'ятки використовується у сільськогосподарських цілях (наявні сліди оранки).
23.05.2024 Волочиська окружна прокуратура звернулась до Кабінету Міністрів України про надання інформації чи погоджувалась зміна цільового призначення земельної ділянки на якій знаходиться пам'ятка археології місцевого значення - об'єкт культурної спадщини "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького р-ну, Хмельницької області кадастровий номер 6821285200:04:037:0006.
У відповідь секретаріат КМУ повідомив, що рішення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок із зазначеними кадастровими номерами не приймалось.
25.05.2024 Волочиська окружна прокуратура звернулась до Городоцької міської територіальної громади про надання інформації щодо пам'ятки археології місцевого значення - об'єкт культурної спадщини "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, зокрема чи виготовлено на даний об'єкт культурної спадщини паспорт, чи укладено охоронний договір на вказаний об'єкт, чи проводилось обстеження технічного стану пам'ятки з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру відповідно до ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру".
Листом від 28.05.2024 Городоцька міська рада повідомила, що виготовленням облікової документації (в т.ч. паспортів на об'єкти культурної спадщини) займаються наукові установи, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини. Відповідно до ст. 23 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" охоронний договір на цю пам'ятку був розроблений (згідно Постанови КМУ №1768 від 28 грудня 2001 р.) та переданий органу охорони культурної спадщини - Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА для укладення в вересні 2022 р. Однак, в Департаменті інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій договір не був підписаний через відсутність облікової документації на пам'ятку.
Кошти, на заходи, спрямовані на збереження пам'яток культурної спадщини області, в тому числі на виготовлення облікової документації на пам'ятки культурної спадщини національного, місцевого значення та щойно виявлені об'єкти, передбачені в Програмі збереження об'єктів культурної спадщини Хмельницької області на 2021-2025 роки, затвердженої рішенням сесії Хмельницької обласної ради від 15.09.2021 року № 52-6/2021 та згідно наказу начальника Хмельницької обласної військової адміністрації від 15.03.2023 р. №56/2023-н "Про внесення змін до програми збереження об'єктів культурної спадщини Хмельницької області на 2021-2025 роки".
28.05.2024 Волочиська окружна прокуратура звернулась до Хмельницької обласної військової адміністрації із проханням повідомити чи вживатимуться облдержадміністрацією як уповноваженим органом у спірних правовідносинах заходи представницького характеру з метою усунення перешкод у користуванні землею історико-культурного призначення під пам'яткою археології, що знаходиться в межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006.
У відповідь Хмельницька обласна військова адміністрація повідомила, що не планує вживати заходи представницького характеру та не заперечує щодо вжиття таких заходів Волочиською окружною прокуратурою.
10.06.2024 Волочиська окружна прокуратура звернулась до Хмельницької обласної військової адміністрації із повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді за фактом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення під пам'яткою археології місцевого значення.
29.07.2024 Волочиська окружна прокуратура звернулась до ТОВ "Геолабс" із проханням надати пояснення з приводу невідповідності площ пам'ятки археології "Курган" біля села Немиринці, Хмельницького р-ну та її охоронної зони, які зазначені у Проекті меж території, зон охорони та режимів їх використання пам'ятки археології тим, які зазначені у збірному кадастровому плані виготовленому ФОП Верхомієм І.О.
ТОВ "Геолабс" повідомило Волочиську окружну прокуратуру (лист від 30.07.2024 №2381), що під час підготовки картографічних матеріалів проекту меж території, зон охорони та режимів їх використання пам'ятки археології "Курган" біля с. Немиренці, Хмельницького району, Хмельницької області було допущено технічну помилку масштабування зображення, що призвело до спотворення площі пам'ятки археології та її охоронної зони. Також зазначено, що каталоги координат пам'ятки археології та її охоронної зони, які містяться в документації та на схемі розташування обчислені вірно. Провівши перерахунок площ, згідно координат, які містяться в документації, повідомлено, що площа пам'ятки археології становить 0,0769 га площа охоронної зони становить 0,2184 га, загальна площа 0,2953 га. До листа додано схема розташування межових знаків та точок розташування меж пам'ятки археології "Курган" біля с. Немиренці, Хмельницького району, Хмельницької області.
До матеріалів справи також додано збірний кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006 за яким площа пам'ятки становить 0,0769га, площа охоронної зони становить 0,2184га, загальна площа - 0,2953га.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Повноваження прокурора з представництва інтересів держави в суді визначені Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон України "Про прокуратуру").
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наведеним правилам кореспондують відповідні приписи ГПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частини четверта, п'ята статті 53 ГПК України).
Оскільки прокурор вважає, що у спірних правовідносинах є компетентний орган, уповноважений на захист порушених інтересів держави, суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду з позовом прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 81)).
У даному випадку звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що внаслідок незаконного формування Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки сільськогосподарського призначення за рахунок земель історико-культурного призначення, на яких розміщена пам'ятка археології місцевого значення, що фактично призвело до зміни її цільового призначення, та подальшої неправомірної передачі цієї землі у комунальну власність територіальної громади, держава в особі Хмельницької обласної військової адміністрації позбавлена можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна.
Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень або його відсутність. Таким органом у спірних правовідносинах є Хмельницька обласна військова адміністрація.
Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та належить до земель історико-культурного призначення, повноваженнями на розпорядження нею, а також і на захист інтересів держави наділена Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація).
Листом від 28.05.2024 № 15-221вих-24 Хмельницька обласна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну військову адміністрацію про встановлення обставин перебування у комунальній власності земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення - Курган (с. Немиринці) та просила надати інформацію чи вживалися та чи вживатимуться заходи для захисту порушених інтересів держави щодо повернення цієї земельної ділянки історико-культурного призначення.
Натомість листом від 06.06.2024 № 2782-24 позивач повідомив, що наразі не планує вживати заходи представницького характеру щодо повернення цієї землі та не заперечує проти пред'явлення вказаного позову обласною прокуратурою. Причини такої бездіяльності компетентним органом не повідомлено.
Таким чином, Хмельницька обласна військова адміністрація як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері використання земель історико-культурного призначення, не здійснює захист таких інтересів.
10.06.2024 Хмельницькою обласною прокуратурою скеровано до Хмельницької обласної військової адміністрації повідомлення про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді за фактом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою під пам'яткою археології місцевого значення.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та, відповідно, порядку звернення до суду з цим позовом.
Згідно із ст. 13 Конституції України земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами. Охорона культурного надбання держави, враховуючи те, що руйнування об'єктів культурної спадщини однієї країни є втратою для всього людства, є зобов'язанням України і перед світовою спільнотою.
Прокурор звернувся до суду з позовом з метою захисту прав держави на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини - пам'ятки археології, що передані у комунальну власність Городоцької міської ради на підставі оскаржуваного наказу Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 № 42-ОТГ.
Згідно з абзацом третім статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Археологічні об'єкти культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації (абзац 2 частини другої статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини").
Нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абзац 4 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").
Отже, кургани та залишки стародавніх поселень є нерухомими археологічними об'єктами культурної спадщини, а отже, не можуть бути перенесеними на інше місце без втрати своєї цінності.
Пам'ятка культурної спадщини - це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (абзац 6 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").
Об'єкт культурної спадщини визначається загальною характеристикою об'єктів, які мають цінність, зокрема, з археологічного погляду. Натомість пам'ятка культурної спадщини - це об'єкт культурної спадщини, цінність якого підтверджена у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом його реєстрації.
Судом встановлено, що належність земельної ділянки площею 0,2953 га в межах сформованої на території Городоцької міської територіальної громади земельної ділянки з кадастровим номером 681285200:04:037:0006 площею 30,05 га до земель історико-культурного призначення в силу розміщення на ній пам'ятки археології місцевого значення - Курган, приблизно ІІ-І тисячоліття до нашої ери, підтверджується: наказом Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 № 521/0/16/09 "Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" (охоронний номер 2200036); паспортом об'єкта культурної спадщини від 27.06.2012; обліковою карткою об'єкта культурної спадщини від 27.06.2012; актом візуального обстеження від 20.05.2024, складеного старшими науковими співробітниками відділу охорони пам'яток Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Семенчуком С.О. та Проказюком Т.О.; Проектом меж території, зон охорони та режимів використання пам'ятки археології місцевого значення "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області, затвердженого Директором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Статтею 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" гарантовано право державної власності на пам'ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам'ятками археології, у зв'язку з невіддільністю пам'ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.
Водночас, накладення земель історико-культурного призначення площею 0,2953 га на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 681285200:04:037:0006 площею 30,05га підтверджується збірним кадастровим планом земельної ділянки, виготовленого шляхом співставлений координат поворотних точок меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га та координат кутів зовнішніх меж пам'ятки археології від 22 квітня 2024.
Таким чином, в силу розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га пам'ятки археології місцевого значення, земля під нею площею 0,2953 га належить до земель історико-культурного призначення, є державною власністю згідно ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", перебуває за межами населеного пункту, а відтак повноваження щодо розпорядження нею у відповідності до вимог ст. 122 ЗК України належали й належать Хмельницькій обласній військовій адміністрації (Хмельницькій обласній державній адміністрації), а не Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).
Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).
Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Згідно зі статтею 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.
Звернувшись із даним позовом прокурор посилається на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 42-ОТГ від 23.12.2020 у частині передання у комунальну власність земельної ділянки, площею 30,05га, кадастровий номер 6821285200:04:037:0006, суперечить вимогам земельного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини, оскільки на зазначені земельній ділянці розташовані пам'ятки археології, що свідчить про її належність до земель історико-культурного призначення.
Судом зазначається, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
У пункті 64 постанови від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: "Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах".
Наведений висновок є застосовним і до правовідносин, у яких земельна ділянка протиправно передана органами Держгеокадастру з державної власності у комунальну власність територіальної громади, якщо не відбулося її подальше відчуження.
З огляду на особливості правового регулювання земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність, а також з урахуванням того, що спірна земельна ділянка були передані Городоцькій міській об'єднаній територіальній громаді як землі сільськогосподарського призначення суд констатує, що позов з вимогою про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за встановлених судом конкретних обставин цієї справи відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Подібний за змістом висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у пункті 82 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.
Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судом конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов'язує порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), визнання недійсним рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави на особливо цінні об'єкти археологічної спадщини.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 №42-ОТГ в частині передачі у комунальну власність Городоцькій міській територіальній громаді земельної ділянки площею 30,05га кадастровий номер 6821285200:04:037:0006 прийнятий усупереч вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону культурної спадщини", порушує виключне право власності держави на земельну ділянку обмеженої оборотоздатності, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України у результаті її використання у сільськогосподарських цілях.
Таким чином, позов у цій частині вимог підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, судом встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель історико - культурного призначення та сформована з порушенням чинного законодавства, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2020 року № 42-ОТГ який не відповідає закону.
Вказане призвело до існування земельної ділянки площею 30,05га сільськогосподарського призначення за видом цільового призначення 01:07 (для городництва) в межах якої знаходиться територія пам'ятки археології площею 0,2953га, а землі на яких вона розміщена в силу закону належать до категорії земель історико - культурного призначення. Зазначене підтверджується даними Поземельної книги, витягом з Державного земельного кадастру від 02.04.2024р., витягом з Державного реєстру речових прав від 24.05.2024, Інформацією з Державного реєстру речових прав на рухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.06.2024.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 177 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно з ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких е неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Статтею 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені, до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Згідно із ч.10 ст.24 вищезгаданого Закону, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
За змістом ч.2 ст.90 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.
При цьому, у відповідності до вищенаведених норм законодавства, права дійсного власника - держави в особі Хмельницької ОВА на належне їй майно, мають бути зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у державному земельному кадастрі.
3 метою відновлення порушених прав дійсного власника, забезпечення витребування спірної земельної ділянки та реєстрації права власності на таку земельну ділянку за належним власником, суд вважає, що належним способом судового захисту порушених прав та інтересів держави є судове рішення про скасування за Городоцькою міською радою державної реєстрації прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, а також скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Згідно із ч.13 ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Визначені законом підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судом обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.
3 огляду на викладене, прокурором обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити його становище та захистити порушене право позивача.
Крім іншого прокурор просить зобов'язати Городоцьку міську раду повернути земельну ділянку історико-культурного призначення, площею 0,2953га, що знаходиться на території Городоцької міської територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006 площею 30,05га, під пам'яткою археології місцевого значення - "Курган".
Судом береться до уваги, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Разом з цим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
Як зазначалося вище, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно правових позицій викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21, від 17.05.2023 у справі №748/1335/20 зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, потрібно розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави; у такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку доцільно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам'яток археології, оскільки пам'ятки археології як нерухомі об'єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.
Суд враховує, що пам'ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв'язку з чим нерозривно пов'язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки, яка згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини" не може перебувати в приватній чи комунальній власності.
У контексті наведеного, враховуючи, що Городоцькою міською радою незаконно зайнято земельну ділянку історико - культурного призначення, з порушенням вищезазначених норм законодавства, то вказані правовідносини необхідно розглядати як не пов'язані з позбавленням володіння порушення права власності держави та титульного володільця.
З огляду на те, що Хмельницькою обласною державною адміністрацією рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки та передачу її у комунальну власність Городоцькій міській раді не приймалось, відтак право постійного користувача та дійсного володільця спірної землі до цього часу у законний спосіб не припинене, право власності спірною земельною ділянкою у Городоцької міської ради в силу законодавчо встановлених обмежень на оборот земель історико - культурного призначення не виникло, тому заявлена прокурором вимога про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку історико - культурного призначення площею 0,2953 на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини та положення законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доказів, які би спростовували вищенаведене, суду не подано.
Судом враховується, що у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010 Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів в рівних частинах з огляду на задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39767479) від 23.12.2020 № 42-ОТГ в частині передачі у комунальну власність Городоцькій міській територіальній громаді земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га, (п. 82 додатку до наказу від 23.12.2020 № 42-ОТГ).
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації право комунальної власності Городоцької міської ради (код ЄДРПОУ 04060708) на земельну ділянку з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га, припинивши право комунальної власності на неї.
Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006, площею 30,05 га.
Зобов'язати Городоцьку міську раду (код ЄДРПОУ 04060708) повернути Хмельницькій обласній військовій адміністрації (код ЄДРПОУ 22985083) земельну ділянку історико - культурного призначення площею 0,2953 га, що знаходиться на території Городоцької міської територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6821285200:04:037:0006 площею 30,05га під пам'яткою археології місцевого значення - "Курган" біля с. Немиринці, Хмельницького району, Хмельницької області.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 6056грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Городоцької міської ради (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Городок, вул. Грушевського, 53, код ЄДРПОУ 04060708) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 6056грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.10.2024.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.
Волочиській окружній прокуратурі, позивачу, відповідачам та третій особі направлено до Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.