16 жовтня 2024 року м. Харків Справа №922/1844/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Годунов В.С., адвокат, ордер серія №ВI № 1208812 від 29.03.2024
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх. №1956 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 (повний текст підписано 19.07.2024 у місті Харкові) у справі №922/1844/24, суддя Трофімов І.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем",
с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область,
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків
про стягнення 367 936,80 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мішем" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 367 936,80 грн за неналежне виконання договору про закупівлю робіт №830 від 25.10.2021 в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просив покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024, зокрема, відкрито провадження по справі №922/1844/24, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 по справі №922/1844/24 позов задоволено.
Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" заборгованість за договором про закупівлю робіт №830 від 25.10.2021 в сумі 367 936,80 грн та 4415,24 грн судового збору (т.1, а.с.161-170).
Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1844/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “Мішем» відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- при ухваленні судового рішення місцевим господарським судом не було враховано, що договором підряду не передбачено обов'язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт зі сплатою вартості таких робіт, а також не враховано, що обов'язок зі сплати виконаних робіт у замовника виникає після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття Замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття;
- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що відповідач здійснював приймання виконаних робіт на виконання умов договору про закупівлю робіт № 830 від 25.10.2021, а також відсутні докази одержання замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, що є підставою для негайного початку прийняття робіт;
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 б/д за договором про закупівлю робіт від 25.10.2021 № 830 не містить обов'язкових реквізитів для первинних документів, передбачених ч. 2 ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: в ньому не зазначено дати складання документу, що відповідно до п. 6.2 Договору є підставою для повернення підряднику актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ 3) без здійснення оплати; зазначений акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в не містить відмітки щодо відмови однієї із сторін від підписання акту, також до цього акту не було додано відповідного документу проведення якості асфальтобетонного покриття.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. суддя Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1844/24 та призначено справу до розгляду на 16.10.2024 на 10:30 год. Також даною ухвалою суд встановив позивачу строк до 18.09.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу та встановлено учасникам справи строк до 18.09.2024 року включно для надання до суду заяв, клопотань та заперечень (у разі наявності) з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.
18.09.2024, тобто у встановлений судом строк, позивач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги відповідача заперечує, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін (т.2, а.с.59-60).
Свої заперечення обґрунтовує тим, що у супровідному листі від 25.12.2023, яким позивач направляв на адресу відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт і який останній отримав нарочно 28.12.2023 та поштою 09.01.2024, міститься повідомлення про виконання підрядником робіт по договору, отже відповідно до вимог статті 882 Цивільного кодексу України відповідач як замовник мав негайно приступити до прийняття робіт після отримання такого повідомлення, проте матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вищевказаного обов'язку.
Також зазначає, що оскільки відповідач після повідомлення про виконання позивачем підрядних робіт проявив пасивну поведінку щодо прийняття виконаних робіт (в тому числі ігнорував направлені йому адвокатом позивача адвокатські запити щодо причин не підписання актів ) і не заявив про жодні недоліки таких робіт в порядку абзацу 2 частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України то, враховуючи абзац 2 частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, він втратив можливість посилатися на жодні недоліки виконаних робіт в подальшому.
23.09.2024 (в межах строку, встановленого судом) від відповідача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (відправлено поштою 18.09.2024) про призначення експертизи в порядку ст. ст. 90, 100 ГПК України, в задоволенні якого судом апеляційної інстанції відмовлено, про що винесено ухвалу від 16.10.2024.
15.10.2024 від відповідача на адресу суду апеляційної інстанції надійшли додаткові обгрунтування клопотання про призначення експертизи та пояснення в порядку ст.42 ГПК України, які судом апеляційної інстанції залишені без розгляду, про що винесено ухвалу від 16.10.2024.
В судове засідання в режимі відеоконференції з'явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість участі в даному судовому засіданні через присутність представника в іншій справі.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Частиною 12 ст.270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наведені процесуальні норми, та приймаючи до уваги те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як правильно встановив місцевий господарський суд, 25.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ", підрядником, та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, замовником, було укладено договір про закупівлю робіт №830 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Підрядник зобов'язався виконати роботи з Капітального ремонту під'їзної дороги та тротуару від пров. Северина Потоцького до житлового будинку №7А по вул. Косарєва (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна цього договору становить 2 234 746,80 грн (два мільйони двісті тридцять чотири тисячі сімсот сорок шість грн 80 коп.), в тому числі ПДВ - 372'457,80 грн (триста сімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят сім грн 80 коп.) (п. 3.1. Договору).
Відповідно до пункту 5.1 строк виконання робіт: до 31 грудня 2022 року .
Додатковими угодами до Договору строки виконання робіт та інші умови Договору неодноразово змінювалися.
Крім того, відповідно до пункту 4.10 укладеної сторонами додаткової угоди 17.12.2021 до Договору сторони домовилися, що фінансування робіт у 2021 складає 1 729 996,80 грн., з яких за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади складає 0,00 грн., в тому числі ПДВ 0,00 грн., тоді як 1 729 996,80 грн фінансується з державного бюджету за рахунок субвенцій.
Згідно з умовами пунктів 4.1., 4.2. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяплати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у п.4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника.
Замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін та відповідного документу проведення якості асфальтобетонного покриття. Акт виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику Замовника. (п. 4.7. Договору).
Відповідно до пункту 5.5. Договору Замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об'єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.
Пунктами 6.1.1., 6.1.2. встановлено, що Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).
З матеріалів справи, що на виконання умов Договору, позивачем, зокрема, виконані роботи з капітального ремонту під'їзної дороги та тротуару від пров. Северина Потоцького до житлового будинку №7А по вул. Косарєва на суму 367 936,80 грн.
28.12.2023 відповідний акт виконаних робіт на суму 367 936,80 грн разом з іншими актами разом із супровідним листом вх..№275-25/12/23 від 25.12.2023 вручено безпосередньо Замовнику, а також додатково 29.12.2023 направлено засобами поштового зв'язку.
В зазначеному супровідному листі позивач, серед іншого зазначив, що підрядник виконав передбачені договором роботи.
Жодних заперечень відповідача на вищенаведений акт матеріали справи не містять
Як зазначає позивач у позовній заяві, перебіг 90-денного строку оплати по договору розпочався наступного дня після отримання актів виконаних робіт, тобто 29.12.2023, а оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював і до дати вручення цих актів роботи вже були прийняті представником технічного нагляду, то відповідач не потребував додаткового часу на опрацювання документів. Отже, за висновком позивача, строк оплати по договору настав 28.03.2024.
08.04.2024 позивач направив на адресу відповідача запит щодо підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів.
25.04.2024 аналогічний за змістом запит був направлений позивачем повторно.
Проте, акти виконаних робіт та обидва запити відповідач залишив без відповіді і оплату виконаних робіт на суму 367 936,80 грн не здійснив.
Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся із позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 367 936,80 грн за неналежне виконання договору про закупівлю робіт №830 від 25.10.2021 щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору до виконання
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Статтею 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Відповідно до частин 1, 2 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вже зазначалося, відповідно до умов пунктів 4.1., 4.2. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяплати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у п.4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника.
Пунктами 6.1.1., 6.1.2. встановлено, що Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що обов'язок зі сплати виконаних робіт у Замовника виникає після виконання Підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття Замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття.
Однак колегія суддів не може погодитися із таким твердженням апелянта, оскільки виходячи зі змісту умов пунктів 4.1., 4.2., 6.1.2. Договору, оплата робіт за цим Договором здійснюється по факту їх виконання підрядником, яке оформлене відповідним актом приймання-передачі протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання такого акту. При цьому, жодною умовою Договору не передбачено застереження, що така оплата здійснюється лише після виконання підрядником всього комплексу робіт, передбачених договором.
Крім того, згідно з пунктом 5.5 Договору Замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягом та вартістю ремонту об'єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним нормам.
Пунктом 6.2.2. Договору встановлено, що Замовник має право контролювати виконані роботи у строки, встановлені договором.
Крім того, пунктом 4.9 Договору встановлено, що якщо роботи виконані підрядником з недоробками та дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, Замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми.
Отже у разі відмови Замовника підписати акт приймання-передачі виконаних робіт підставою для нездійснення оплати виконаних за цим актом робіт може бути лише наявність недоліків (недоробок та дефектів) таких робіт при їх прийнятті, про що складається акт відповідно пункту 4.9. Договору або визнання акту приймання-передачі виконаних робіт недійсним в порядку 4 статті 882 ЦК України, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими .
Також у постановах Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 зроблено правовий висновок про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.
Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку про те, що якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання - виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.
Також, Верховний Суд у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 дійшов висновку про те, що статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України .
Фактичне виконання позивачем робіт за Договором на суму 367 936,80 грн. підтверджується такими документами та обставинами:
- актом виконаних робіт, який було вручено особисто відповідачу 28.12.2023 (що підтверджує відповідач, зокрема у відзиві на апеляційну скаргу), а також направлено засобами поштового зв'язку (отримано Замовником 09.01.2024);
- відсутністю жодних заперечень на вказаний акт,
- відсутністю акту про виявлені недоробки та дефекти в порядку пункту 4.9 Догоовру;
- ненаданням відповіді на запити адвоката позивача щодо підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів, які були направлені на адресу замовника;
- загальним журналом робіт на об'єкті, акти на закриття прихованих робіт, які підписані, в тому числі представником технічного нагляду відповідача;
- накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору.
Як вже зазначалося, 28.12.2023 відповідний акт виконаних робіт на суму 367 936,80 грн. разом з іншими актами разом із супровідним листом вх..№275-25/12/23 від 25.12.2023 вручено безпосередньо Замовнику, що також підтверджує відповідач в апеляційній скарзі, а також додатково 29.12.2023 направлено засобами поштового зв'язку та отримано відповідачем 09.01.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 0819201267574 (а.с. 134, т. 1) .
Поряд з цим, у супровідному листі від 25.12.2023 міститься повідомлення про виконання підрядником робіт по Договору такого змісту: «Підрядник виконав передбачені Договором роботи»», а тому відповідно до вимог статті 882 Цивільного кодексу України відповідач як замовник мав негайно приступити до прийняття робіт після отримання такого повідомлення, проте доказів виконання відповідачем вищевказаного обов'язку матеріали справи не містять.
Отже, оскільки відповідач після повідомлення про виконання позивачем підрядних робіт, а також направлення двох адвокатських запитів представника позивача щодо причин не підписання актів не заявив про жодні недоліки таких робіт в порядку абзацу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України то, враховуючи абзац 2 частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, він втратив можливість посилатися на жодні недоліки виконаних робіт в подальшому.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 б/д за Договором про закупівлю робіт від 25.10.2021 № 830 не містить дати складання документу та відмітки щодо відмови однієї із сторін від підписання акту, також до цього акту не було додано відповідного документу проведення якості асфальтобетонного покриття.
Проте, колегія суддів вважає такі посилання відповідача необґрунтованими, оскільки, відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Разом з цим, акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 367 936,80 грн недійсним в порядку вищенаведеної норми не визнавався.
Крім того, як вже зазначалося, оскільки відповідач після повідомлення про виконання позивачем підрядних робіт не заявив про жодні недоліки таких робіт в порядку абзацу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України то, враховуючи абзац 2 частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, він втратив можливість посилатися на жодні недоліки виконаних робіт в подальшому, в тому числі щодо оформлення їх приймання-передачі.
Окрім цього, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій (такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов'язковими ознаками, як: допустимість, достовірність та імовірність.
Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та досить вірогідними доказами факт виконання ним підрядних робіт за Договором про закупівлю робіт №830 від 25.10.2021 на суму 367 936,80 грн, оформлення такого виконання робіт актом приймання-передачі із наданням його відповідачеві нарочно 28.12.2023 на підпис (а також отримання такого ж акту 09.01.2024 поштою).
Поряд з цим, відповідачем не надано жодного доказу висунення ним претензій щодо якості виконаних робіт на зазначену суму як в процесі здійснення ним контролю та нагляду за виконанням Підрядником робіт в порядку пунктів 5.5 та 6.2.2 Договору, так і при передачі таких робіт Підрядником за відповідним актом приймання-передачі (зокрема, шляхом складання акту про виявлені недоліки (недоробки та дефекти) виконаних робіт або звернення до суду з вимогою про визнання акту недійсним в порядку статті 882 Цивільного кодексу України.
Отже встановлений пунктом 4.2 Договору перебіг 90-денного строку оплати по договору розпочався наступного дня після отримання актів виконаних робіт, тобто 29.12.2023, а оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював, то строк оплати виконаних по Договору робіт на суму 367 936,80 грн настав 28.03.2024.
Доказів оплати зазначеної суми відповідач не надав.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Відхиляючи доводи скаржника, суд апеляційної інстанції враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам, що не спростовано доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим підстави для його зміни чи скасування відсутні. У зв'язку з чим апеляційна скарга Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1844/24 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1844/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 у справі №922/1844/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 21.10.2024.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков