Іменем України
21 жовтня 2024 року
м. Харків
справа № 631/537/23
провадження № 22-ц/818/2596/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року у складі судді Мащенко С.В.,-
У квітні 2023 року ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про зміну розміру аліментів».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 мають спільну дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 13.04.2019 року з ОСОБА_6 на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_8 - в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та доходів щомісячно до досягнення сином повноліття, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 21.05.2018 року. 20.08.2022 року ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_9 , та від цього шлюбу в них народилася дитина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на його повному утриманні. У зв'язку зі зміною його сімейного стану просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього за рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 13.04.2019 року, з розміру 1/3 частини на розмір 1/8 частина з усіх видів заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням, ухваленим Нововодолазьким районним судом Харківської області 13.04.2019 року, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 до 1/6 частини всіх видів доходів та заробітку, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, починаючи з моменту набрання цим рішенням законної сили, й до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що згідно з вимогами частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України існування інших обставин, що мають істотне значення, для визначенні розміру аліментів, та надають можливість змінити на підставі положень частини 1 статті 192 цього кодексу розмір аліментів, визначений за рішенням суду, так як поява на утриманні у позивача ще одної малолітньої дитини, тимчасово непрацездатної дружини, яка здійснює догляд за цією дитиною, а також втрата роботи, свідчать про значне погіршення матеріального становища платника аліментів. Таким чином, з огляду на наведене проаналізувавши всі наявні і досліджені докази у їх сукупності, судом зроблено висновок про можливість задоволення цього позову частково шляхом зменшення розміру аліментів, які стягуються за рішенням, ухваленим Нововодолазьким районним судом Харківської області 13.04.2019 року, а саме: з 1/3 до 1/6 частини всіх видів його доходів та заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_4 з позивача на утримання їх сина ОСОБА_7 , оскільки жодних доказів, які б свідчили про погіршення матеріального стану, позивачем суду не надано. Посилання позивача на те, що в нього народилась дитина, не є безумовною підставою для зменшення аліментів.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при визначені розміру аліментів враховуються зобов'язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов'язання. При зміні розміру аліментів суд бере до уваги інтереси всіх дітей та сторін, оскільки згідно положень сімейного законодавства за наявності у платника аліментів інших дітей суд повинен виходити з рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання. З урахуванням наявності на утриманні позивача ще однієї дитини доньки Поліни, яка народилась після ухвалення рішення про стягнення аліментів, суд зменшив розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини до 1/6 частини від всіх видів заробітку позивача, оскільки такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення потреб дитини, відповідатиме рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.08.2022.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області, ухваленим 18.02.2019 року у справі з єдиним унікальним № 631/552/18 (провадження № 2/631/340/19) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 «Про розірвання шлюбу», шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області (актовий запис № 69) розірваний. Прізвище відповідача залишено без змін (а. с. 13 - 15).
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області, ухваленим 13.03.2019 року у справі з єдиним унікальним № 631/549/18 (провадження № 2/631/339/19) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 «Про стягнення аліментів на утримання дитини» з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 21.05.2018 року, щомісяця, й до досягнення дитиною повноліття (а. с. 17 - 23).
Згідно зі свідоцтвом про народження (серії НОМЕР_1 ), виданим 29.08.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 29.09.2014 року складено відповідний актовий запис № 103, та його батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а. с. 10).
Зі свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_2 ), виданого 20.08.2022 року Нововодолазьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), убачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрували шлюб 20.08.2022 року, про що в цей день складено відповідний актовий запис № 271. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_11 », дружини - « ОСОБА_12 » (а. с. 12).
Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_3 ), виданого 26.01.2021 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 26.01.2021 року складено відповідний актовий запис № 14, та її батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (а. с. 11).
Як убачається з копії трудової книжки (№ НОМЕР_4 ), виданої на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він був звільнений 02.01.2023 року відповідно до наказу № 2-К від цієї дати з займаної посади вантажника цеху ТОВ «АЛЕКО» за згодою сторін, пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а. с. 24 - 25).
Відповідно до копії довідки, виданої ТОВ «АЛЕКО», вантажнику з ідентифікаційним номером 3315102871 за період липень - грудень 2022 року нараховано заробітну плату в загальному розмірі 17177,51 гривень (а. с. 73).
Як на підставу позовних вимог в частині зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання сина позивач посилався на те, що в нього після винесення рішення суду про стягнення аліментів народилась ще одна дитина, яка також потребує утримання та дружина, що має доглядати дитину до досягнення 3-х років.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач має двох дітей :
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З урахуванням народження після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_13 , доньки ОСОБА_10 18.01.2021, обов'язок по утриманню якої покладено в тому числі на батька - ОСОБА_6 , суд вважав можливим зменшити розмір аліментів на утримання, сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини до 1/6 частини від всіх видів заробітку позивача, оскільки такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення потреб дітей, відповідатиме рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання.
Висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки у зв'язку із народженням другої дитини у позивача змінився майновий стан та з'явився обов'язок по її утриманню.
При визначені розміру аліментів враховуються зобов'язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов'язання.
З урахуванням наявності на утриманні позивача двох дітей суд обґрунтовано зменшив розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини від всіх видів заробітку позивача, з урахуванням вимог ст. 182 СК України.
Посилання відповідача на те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь з позивача на утримання їх сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем не доведено погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду і необхідності зменшення їх розміру, - спростовуються вимогами закону та фактичними обставинами справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення виготовлено 21 жовтня 2024 року.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук