Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2097/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/857/24
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
14 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 вересня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою щодо нього до 23.11.2024,-
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.09.2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 23 листопада 2024 року включно.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли, та існують на даний час, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення, не одружений, на утриманні дітей не має, що свідчить про відсутність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, також беручи до уваги тяжкість інкримінованого діяння, що у поєднанні з усвідомленням ним суворості можливого призначення покарання, у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, вказує на реальність ризику ухилення від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , як вбачається з її змісту зазначає, що суд та прокурор не навів жодних доказів щодо дійсних ризиків згідно ст.177 КПК України для тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який просив застосувати домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю, заперечення прокурора, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В провадженні Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, 24.09.2024 року в судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду вказаного кримінального провадження, в порядку ст.331 КПК України, було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду, оскільки розгляд по суті вказаного кримінального провадження ще триває (потерпілі, свідки не допитані) до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Висунуте ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.185 КК України, які є тяжкими злочинами, проти власності, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, в разі доведення вини ОСОБА_6 вказує на обґрунтованість висновків суду про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, щодо ОСОБА_6 є інші кримінальні провадження, які перебувають у суді щодо вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень, він перебував у розшуку, ухилявся від суду, а в період слухання справи судом продовжував злочинну діяльність.
Вироком Житомирського апеляційного суду від 08.05.2024 року засуджений за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи апелянта щодо відсутності підстав для продовження тримання під вартою, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 .
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про недоведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не наведено доказів щодо зменшення ризиків, які існували під час постановлення судом попередніх ухвал про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Крім цього, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочину у якому він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту є ускладненим.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування або зміни ухвали суду колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 вересня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою щодо нього до 23 листопада 2024 року включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: