СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6205/24
ун. № 759/20653/24
21 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У жовтні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху було роз'яснено в самому тексті ухвали від 09 жовтня 2024 року.
10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі.
Дослідивши подану заяву, наявні матеріали справи, суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.
Частиною 2 статті 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Як вбачається зі змісті ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року, підставою для залишення позовної заяви без руху були наступні обставини: необхідність вказати на якій підставі позивач звертається із позовом до Святошинського районного суду м. Києва та надати суду належні та допустимі докази, які б підтверджували те, що справа підсудна Святошинському районному суду м. Києва; зазначити відомості, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначити в позовній заяві останнє відоме зареєстроване місця проживання або перебування в Україні відповідача чи місцезнаходження його майна в Україні; зазначити відомості про засоби зв'язку з відповідачем, через яких відповідача можна повідомити про розгляд справи; надати відомості чи володіє відповідач мовою, на якій буде здійснювати судочинство у даній справі; надати суду докази направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами на адресу відповідача (в даному випадку за адресою проживання відповідача повинна бути направлена позовна заява з додатками в перекладі на мову, яку він розуміє); виконати вимоги п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
У своїх додаткових поясненнях від 10 жовтня 2024 року, котрі зареєстровані у Святошинському районному суді м. Києва 11 жовтня 2024 року за вхідним №66821, ОСОБА_1 вимоги суду у повному обсязі не виконала: не зазначила у повній мірі відомості, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; не зазначила відомості про засоби зв'язку з відповідачем, через яких відповідача можна повідомити про розгляд справи; не надала відомості чи володіє відповідач мовою, на якій буде здійснювати судочинство у даній справі; не надала суду докази направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами на адресу відповідача (в даному випадку за адресою проживання відповідача повинна бути направлена позовна заява з додатками в перекладі на мову, яку він розуміє); не виконала вимоги п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Отже, позивач вимоги суду, викладені в ухвалі від 09 жовтня 2024 року не виконала.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, позивач не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, то подану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
З огляду на те, що позивачем недоліки поданої позовної заяви не усунуті у відповідності до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року у повному обсязі, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 185, 260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О. Горбенко