СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/947/24
ун. № 759/20145/24
21 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО», Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту родинних відносин, -
У вересні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО», Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту родинних відносин.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху було роз'яснено в самому тексті ухвали від 07 жовтня 2024 року.
09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про усунення недоліків.
Дослідивши подану заяву, наявні матеріали справи, суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.
Частиною 2 статті 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Як вбачається зі змісті ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року, підставою для залишення заяви без руху були наступні обставини: необхідність визначитись із колом заінтересованих осіб по справі, пояснити яку юридичну заінтересованість у справі має Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО», Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); надати свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ; надати суду належні докази направлення копії заяви з доданими до неї документами на адресу інших учасників справи; надати суду належний переклад доказів, що подані до суду іноземною мовою.
У поданій заяві про усунення недоліків заявник визначився із колом заінтересованих осіб, пояснив яку юридичну заінтересованість у справі має Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО», Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); надав свідоцтво про смерть ОСОБА_4 та надав належні докази направлення копії заяви з доданими до неї документами на адресу інших учасників справи.
Однак, суду не надано належний переклад доказів, що подані до суду іноземною мовою.
Щодо цього ОСОБА_1 зазначив, що враховуючи тривалість, складність та значні фінансові витрати, пов'язані з процесом перекладу копій документів, зміст яких викладений іноземною мовою, ці документи будуть замінені на належні документи державною мовою.
Питання щодо продовження строку на усунення недоліків заявник не ставить, вимогу суду щодо надання належного перекладу документів, викладених іноземною мовою, фактично не виконав.
Таким чином вимоги суду відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року не виконані.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, позивач не усунув недоліки позовної заяви, то подану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
З огляду на те, що позивачем недоліки поданої позовної заяви не усунуті у відповідності до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року у повному обсязі, за таких обставин суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 185, 260 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО», Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту родинних відносин - вважати неподаною та повернути.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О. Горбенко