Справа № 527/2565/24
провадження № 2/527/903/24
21 жовтня 2024 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Левицької Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 527/2565/24 за позовом ОСОБА_2 , який подано представником ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства,
встановив:
17.09.2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства та повернення відповідного майна боржнику, в якому прохає: - визнати недійсним правочин, на підставі якого ОСОБА_3 відчужив частку у складеному капіталі фермерського господарства «Коніщук» на користь ОСОБА_4 ; - скасувати в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 30.01.2024 17.00.23, 1005611070010000972, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна місцезнаходження юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) юридичної особи, зміна структури власності, зміна установчих документів, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, ОСОБА_5 , Центр надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради», проведену державним реєстратором ЦНАП Семенівської селищної ради Данилейко Аллою Іванівною; - визначити розмір частки учасника фермерського господарства «Коніщук» ОСОБА_3 у розмірі 500 грн, що становить 100% складеного капіталу фермерського господарства «Коніщук».
До підготовчого судового засідання представником відповідача - ОСОБА_6 було направлено заяву про закриття кримінального провадження, в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що справа належить до цивільної юрисикції.
Позивач, відповідачі та представник відповідача в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, від відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_6 надійшли зхаяви про проведення сдового засідання без їх участі.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як закріплено в п.п. 3 та 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи: - у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи; - у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним статтею 167 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).
Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 станом на 12.01.2024 року був засновником ФГ «Коніщук».
Предметом позовних вимог в даній справі є визнання недійним правочину, на підставі якого ОСОБА_3 відчужив частку у складеному капіталі фермерського господарства «Коніщук» на користь ОСОБА_4 та визначення розміру частки учасника фермерського господарства «Коніщук» ОСОБА_3 у розмірі 500 грн, що становить 100% складеного капіталу фермерського господарства «Коніщук».
Враховуючи характер спірних відносин, визначена ст. 19 ЦПК України компетенція судів загальної юрисдикції на ці правовідносини не поширюється, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, в тому числі фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та в даному випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про можливе подальше його звернення з позовом в порядку господарського судочинства.
Керуючись статтями 10, 255, 256, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Закрити провадження у цивільній справі № 527/2565/24 за позовом ОСОБА_2 , який подано представником ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. В. Левицька