Справа № 357/14420/24
3/357/6421/24
17.10.2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водій ДСНС, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 4 ст. 85 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 04.10.2024 надійшов адміністративний матеріал за ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 85 розглядаються в п'ятнадцятиденний строк.
Громадянин ОСОБА_1 з'явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.
Частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Відповідно до статті 27 ЗУ «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Статтею 63 ЗУ «Про тваринний світ» встановлено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.
Відповідно до пунктів 4.5, 4.6 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19, лов безхребетних дозволяється , зокрема, раків - раколовкою-«хапкою» з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою .
Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 17.08.2024 проводив на р. Раставиця Білоцерківського району, Київської області в районі с. Трушки вилов раків з резинового човна під час заборони на вилов, виловив 3 (три) раки однією раколовкою. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив ст. 27 та 63 ЗУ «Про тваринний світ» та пп 1 п 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП. Своїми діями гр. ОСОБА_1 наніс збитки Рибному господарству України на 9 996 грн (протокол серії КИ №000335 від 17.08.2024).
Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення також підтверджуються документами, долученими до матеріалів справи, а саме:
- протоколом огляду та вилучення речей і документів від 17.08.2024, де зазначено, що вилучено майно: раки - 3 (три) штуки, які передані на відповідальне зберігання; резиновий човен, який передано на відповідальне зберігання; раколовка - вилучено;
- розрахунком матеріальної шкоди до протоколу №000335 від 17.08.2024, де зазначено, що вартість одного рака становить 3332 грн, шкода за вилов 3 раків становить 9996 грн;
- розпискою про передачу на відповідальне зберігання рибальського майна, транспортних засобів, підвісних двигунів, знарядь лову та водних біоресурсів, де зазначено, що гумовий човен та раки в кількості 3 (три) штуки знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 ;
-квитанцією №147, де заначено про вилучення раколовки об'ємом 33л в кількості 1 штука.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину та погодився з обставинами викладеними в протоколі.
Відповідно до пп.1 п. 1 розділу 4 Правил любительського і спортивного рибальства, забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.
З урахуванням зазначеного та викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме вилов раків в заборонений час забороненим знаряддям добування об'єктів тваринного світу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суддя дійшла висновку, що стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 85 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Щодо питання про відшкодування винним майнової шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Отже, питання про відшкодування шкоди під час розгляду справи про адміністративне правопорушення може бути розглянуто, якщо шкоду внаслідок вчинення правопорушення завдано, громадянинові, підприємству, установі або організації.
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області виконує свою діяльність від імені держави, а ст. 40 КУпАП не передбачає відшкодування шкоди при вирішенні за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення питань про відшкодування шкоди державі та містить бланкетну норму (ч. 3 цієї статті), яка передбачає, що в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок узгоджується з повноваженням посадових осіб органів рибоохорони подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, визначеним абзацом 15 ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
Тому, питання про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів вирішується в порядку цивільного судочинства за позовами посадових осіб органів рибоохорони.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Рибальське майно та незаконно добуті водні живі ресурси, а саме: гумовий човен та раки у кількості 3 (три) штуки, які згідно розписки знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 , після набрання постановою законної сили залишити в розпорядженні останнього.
На підставі ст. 29 КУпАП знаряддя лову: раколовку об'ємом 33 л у кількості 1 штука, яка відповідно до квитанції №147, вилучена Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області - конфіскувати в дохід держави.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 29, 40, 40-1, 173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок).
Рибальське майно та незаконно добуті водні живі ресурси, а саме: гумовий човен та раки у кількості 3 (три) штуки, які згідно розписки знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 , після набрання постановою законної сили залишити в розпорядженні останнього.
Знаряддя лову: раколовка об'ємом 33л у кількості 1 штука, яка відповідно до квитанції №147, вилучена Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОксана ВОЗНЮК