08 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/6075/24 пров. № А/857/16879/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
за участю секретаря судового засідання - Демидюк О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/6075/24 ( суддя Дорошенко Н.О., м. Рівне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
06 червня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася у Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 , в сумі 200582,42 грн, нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі № 460/15444/21. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату позивачці недоодержану суму пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 , в сумі 200582,42 грн, нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі № 460/15444/21.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалася на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Зокрема вказує, що є дружиною ОСОБА_2 . Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі №460/15444/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 02.09.2021 №ХГ11144/2588, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи із призначеної пенсії у розмірі 68% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат. На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провело перерахунок пенсії та нарахувало заборгованість за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 в розмірі 200 582,42 гривні, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №ХГ 0111144, а також листом відповідача від 19.03.2024 №3967-2570/Ш-05/8-1700/24. Апелянт зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.09.2023. У зв'язку з цим, вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою, в якій на підставі ст. 61 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" просила виплатити їй, як дружині ОСОБА_1 , яка проживала разом із ним на день його смерті, вищезазначену суму пенсії 200 582,42 гривні, що не була виплачена її чоловікові за життя. Однак у відповідь отримала лист з відмовою обґрунтованою тим, що виплата нарахованої на виконання рішення суду від 29 квітня 2022 року у справі №460/15444/21 пенсії може бути проведена їй у разі заміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правонаступника) згідно з ухвалою суду та при відповідному фінансуванні. Не погоджуючись із такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_1 звернулась із даним позовом до суду.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі № 460/15444/21, яке набрало законної сили 31.05.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 02.09.2021 №ХГ11144/2588, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи із призначеної пенсії у розмірі 68% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
На виконання вказаного судового рішення ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та нараховано заборгованість за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 в сумі 200582,42 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №ХГ 0111144, а також листом відповідача від 19.03.2024 №3967-2570/Ш-05/8-1700/24.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.09.2023 Дубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження с. Самойлівка Саратовська область Росія, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 28.09.2023 складено відповідний актовий запис №343.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 15.01.1983 серії НОМЕР_2 .
13.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області в порядку і строки, визначені статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із заявою щодо виплати їй пенсії ОСОБА_2 в сумі 200582,42 грн, яка залишилася недоотриманою ним за життя, як його дружині, яка проживала разом із ним на день його смерті, та особі, яка втратила годувальника.
Листом від 19.03.2024 №3967-2570/Ш-05/8-1700/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача, що виплата такої заборгованості буде здійснена у разі заміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правонаступника) згідно з ухвалою суду та при відповідному фінансуванні.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини не мають ознаки публічно-правових, а розглядуваний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає КАС України.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, єЗакон № 2262-XII.
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону № 2262-XIIпередбачено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону № 2262-XIIузгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтями1218,1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, своєю чергою, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Закон № 2262-XIIвизначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-XIIзазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1(далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 Порядку №3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21 виклав правову позицію відповідно до якої відмова пенсійного органу у виплаті позивачці суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, може бути підставою для звернення до суду із позовом за захистом своїх прав.
Так, судом першої інстанції правильно встановлено те, що позивачка звернулася до відповідача із заявою в порядку та строки, визначені статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо виплати їй пенсії її померлого чоловіка в сумі 200 582,42 грн, яка залишилася недоотриманою ним за життя. Проте, відповідач листом від 19.03.2024 відмовив у виплаті позивачу таких коштів в позасудовому порядку.
В постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.
Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IVта частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки позивачка звернулася до відповідача в порядку та з додержанням вимог ст. 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.
На переконання апеляційного суду лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком наведеним касаційним судом в постанові від 15 лютого 2024 року в справі № 560/14067/21.
Відтак лише в разі отримання саме в спадок суми недоотриманої пенсії, яка набула іншого правового статусу - спадщини та виникнення відповідних правовідносин після звернення спадкоємця до пенсійного органу за отриманням пенсії, такі правовідносини набувають цивільно-правових ознак.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі» Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spai№) № 303-A, пункт 29).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, відмовляючи у відкритті провадження у справі, внаслідок чого було обмежено право позивача на захист своїх інтересів.
Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 308, 312, 315, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі № 460/6075/24 - скасувати.
Справу направити до Рівненського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 18 жовтня 2024 року.