17 жовтня 2024 р. № 400/6287/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 04.06.2024 №121630011071 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.06.2024 р. № 121630011071; зобов'язання до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи на Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві «Об'єднання Азот» з 17.12.1992 р. по 04.12.1997 р. та до загального страхового стажу період проходження строкової військової служби з 17.11.1990 р. по 15.10.1992 р., повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що незараховані відповідачем періоди роботи та строкової військової служби підтверджуються даними трудової книжки та військовим квитком. У відповідача були відсутні підстави для відмови у призначенні пенсії.
Відповідачем надіслано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки від 11.09.1990 серії НОМЕР_1 , а саме з 17.12.1992 р. по 04.12.1997 р., оскільки довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи відповідно до п. 20 Порядку № 637 не надано. Водночас вказує, що до загального стажу позивача не зараховано період строкової військової служби з 17.11.1990 по 15.11.1992, оскільки в підставах внесення запису не зазначено дату видачі військового квитка.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд
Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.06.2024 р. № 121630011071 у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У рішенні зазначено, що страховий стаж складає 35 років 08 місяців 27 днів. Пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 06 років 03 місяці 23 дні.
Вік заявника 51 рік 10 місяців.
До пільгового стажу не був враховано період:
- з 17.12.1992 по 04.12.1997, робота позивача на Приватному акціонерному товаристві "Севєродонецьке об'єднання Азот" згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи відповідно до п. 20 Порядку № 637 не надано.
До страхового стажу не був враховано період:
- з 17.11.1990 по 15.10.1992, період проходження позивачем строкової військової служби згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки в підставах внесення запису не зазначено дату видачі військового квитка. Військовий квиток або документи про проходження військової служби не надано.
З урахуванням викладеного позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 27.05.2024 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.09.1990 р. працював:
підтверджено, що позивач з 17.12.1992 р. по 04 працював: - з 17.12.1992 р. прийнятий транспортувальником цеху формаліну та уротропінут по 3 розряду згідно наказу ОК99К від 18.12.1992 р. (запис в трудовій книжці № 4);
- з 01.01.1993 р. переведений машиністом насосних установок 3 розряду згідно розпорядження № 359 від 28.12.1992 р. (запис в трудовій книжці № 5);
- з 02.11.1993 р. переведений машиністом газодувних машин за 5 розрядом того ж цеху згідно розпорядження № 179 від 02.11.1993 р. (запис в трудовій книжці № 6).
Згідно атестації робочих місць, за умовами праці затверджено право на пенсію по віку на пільгових умовах за списком № 1 згідно наказу № 437 від 04.07.1994 р. (запис в трудовій книжці між записом №6 та №7);
- по 04.12.1997 р. звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України згідно наказу 92 від 05.12.1997 р. (запис в трудовій книжці № 7).
Також в трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.09.1990 р. міститься запис під №3 де в графі підстава внесення зазначений індивідуальний серійний номер військового квитка позивача.
Частиною 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 мають чоловіки, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.07.2018 р. по справі № 235/1112/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
При цьому, відповідно до п. 2 зазначеного Порядку, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідач не заперечує того, що спеціальність позивача у спірні періоди відноситься до посад за Списком № 1.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.02.2020 р. по справі № 520/15025/16-а, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Крім того, у відповідності до практики Конституційного Суду України, який під час розгляду 07.10.2009 р. справи № 1-32/2009 встановив, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Також суд зазначив, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (...).
Таким чином, несвоєчасне проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для неврахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 1.
У зв'язку з тим, що позивач набув пільговий стаж на підприємстві, яке частково зруйноване та знаходиться на тимчасово окупованій території, надати будь-які інші докази він не має об'єктивної можливості.
Враховуючи наявні докази щодо віднесення спеціальності позивача до роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди роботи на Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві «Об'єднання Азот» з 17.12.1992 р. по 04.12.1997 р.
Відповідач безпідставно не взяв до уваги трудову книжку позивача, в якій зазначені періоди роботи та професії, на яких працював позивач та які віднесені до Списку № 1, а також наявні у нього довідки.
Щодо зарахування до загального стажу періоду проходження позивачем військової служби, суд зазначає наступне.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.09.1990 р. позивач з 17.11.1990 р. по 15.10.1992 р. проходив службу в Армії.
Також, в матеріалах справи знаходиться копія військового квитка позивача НОМЕР_2 , яка підтверджує проходження позивача строкової військової служби.
Згідно із абз. 2 частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком.
Суд встановив, що трудова книжка позивача містить належним чином внесений запис щодо спірного періоду військової служби позивача.
За таких обставин наявні правові підстави для зарахування до загального стажу період служби позивача в Армії.
Частина 2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладає саме на суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги належать задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.06.2024 р. № 121630011071 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи на Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві «Об'єднання Азот» з 17.12.1992 р. по 04.12.1997 р. та до загального страхового стажу період проходження строкової військової служби з 17.11.1990 р. по 15.10.1992 р.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) від 27.05.2024 р. про призначення пенсії на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар