18 жовтня 2024 року Справа № 280/6856/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,
24.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд:
стягнути з відповідача податковий борг у сумі 56 244,81 грн по орендній платі з фізичних осіб, які зарахувати: р/р UA928999980334149815000008479, отримувач - ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 18010900.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг. З метою погашення податкового боргу, боржнику (відповідачу) направлялась податкова, проте відповідачем заборгованість погашена не була. В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України суддею був вчинений запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
З наданої на запит суду інформації (відповідь №710673 від 29.07.2024) вбачається, що відповідач зареєстрований за зазначеною у позові адресою.
Ухвалою від 29.07.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без виклику (без повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.
Зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача, проте повернулась на адресу суду з відміткою поштового відділення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Адреса відповідача підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг та відповідь №710673 від 29.07.2024).
Відповідно до п.8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
З урахуванням зазначеної норми судова кореспонденція вважається врученою відповідачу належним чином.
Станом на час розгляду справи по суті відзив від відповідача до суду не надходив.
Частиною 6 ст.162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вимог зазначеної норми КАС України розгляд справи здійснюється на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно з п. 288.7. ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Пунктом 285.1. ст.285 ПК України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. (п.286.3 ст.286 ПК України).
Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг по орендній платі з фізичних осіб (КБК 18010900) у розмірі 56224,81 грн.
Податковий борг виник за декларацією від 21.02.2022 №12453095, а саме:
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 30.03.2022 (за рахунок часткового погашення зазначених зобов'язань, борг за декларацією становить 908,24 грн.);
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 03.05.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 30.05.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 30.06.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 01.08.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 30.08.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 30.09.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 31.10.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 30.11.2022;
у сумі 5533,66 грн. по терміну сплати 30.12.2022;
у сумі 5533,63 грн. по терміну сплати 30.01.2023.
Дані суми самостійно узгоджених зобов'язань сплачені до бюджету відповідачем не були.
Докази іншого в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, податковий борг, що виник у результаті самостійного декларування податкових зобов'язань становить 56244,81 грн.
Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПП України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, йому була направлена податкова вимога форми «Ф» №0044329-1305-0829 від 30.05.2021 на суму 9490,95 грн., яка повернулась на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до вимог п.42.2 та п.42.5 ст.42 ПК України вимога вважається врученою відповідачу належним чином
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, ПК України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надав.
Також відповідачем не надано відзиву на адміністративний позов та/або доказів погашення/часткового погашення суми боргу.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 56 244,81 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті сорок чотири гривні 81 копійка) по орендній платі з фізичних осіб, які зарахувати: р/р UA928999980334149815000008479, отримувач - ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 18010900.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «18» жовтня 2024 року.
Суддя Р.В. Кисіль