Запорізької області
21.09.07 Справа № 20/337/07
Суддя Гандюкова Л.П.
м.Запоріжжя
За позовом Державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал», Запорізька область, м.Бердянськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянські ковбаси», Запорізька область, м.Бердянськ
про стягнення суми 22395,50 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача -Вишневський С.Ю. (дов. №3237 від 25.12.2006р.);
Від відповідача - не з'явився;
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №9 від 01.04.2004р. за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню за травень 2004р. у розмірі 3735,59 грн., за березень 2006р. у розмірі 993,96 грн., за листопад 2006р. у розмірі 5521,13 грн., всього суми 10250,68 грн., пені за несвоєчасну сплату за послуги за період з 12.06.2004р. по 01.06.2007р. в сумі 10250,68 грн., інфляційних витрат за користування чужими грошовими коштами за період з 01.07.2004р. по 01.05.2007р. в сумі 1396,42 грн. та 3% річних за період з 12.06.2004р. по 01.06.2007р. в сумі 497,72 грн., разом 22395,50 грн.
Ухвалою господарського суду від 13.07.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/337/07, судове засідання призначено на 14.08.2007р. Ухвалою суду від 14.08.2007р., у зв'язку з неявкою представників сторін, на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.08.2007р., 10.09.2007р., потім -21.09.2007р.
Ухвалою в.о. голови господарського суду від 10.09.2007р. строк вирішення спору у справі продовжувався на один місяць -до 10.10.2007р.
21.09.2007р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі договору, ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 625 ЦК України, ст.1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» просить позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. Згідно з п.2.2.11 договору №9 від 01.04.2004р., укладеного між сторонами, в разі скидання абонентом стічних вод з підвищеним змістом забруднюючих речовин в порівнянні з затвердженими концентраціями, абонент зобов'язаний здійснити оплату по нормативу плати за скидання понаднормативних забруднень в комунальну систему каналізації, обсягів скинутих стічних вод та коефіцієнту кратності. 25.05.2004р. був складений акт про відбір проб стічних вод, що скидається підприємством в каналізацію. За результатами хіміко-бактеріологічного дослідження встановлено, що вміст фосфату в стічній воді перевищує затверджені норми (затверджена норма 12 мг/дм3 , фактичний вміст 24,3 мг/дм3). У зв'язку з цим відповідачеві був направлений рахунок на сплату 3735,59 грн. за скидання води з перевищеним вмістом забруднюючих речовин, який відповідачем не сплачений. 23.03.2006р. та 13.10.2006р. було повторно здійснено відбір проб стічний вод для контрольного аналізу. За результатами досліджень вміст фосфату в стічний воді також перевищив допустимі норми та склав 16,6 мг/дм3 та 24,2 мг/дм3 відповідно. Відповідачеві були направлені рахунки №1 від 05.04.2006р. на суму 993,96 грн. та №7 від 16.11.2006р. на суму 5521,13 грн., які також залишилися не сплаченими. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 10250,68 грн. основного боргу, суму 10250,68 грн. пені, суму 497,72 грн. 3% річних, суму 1396,42 грн. інфляції.
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд
01.04.2004р. між Державним комунальним підприємством “Бердянський міськводоканал» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бердянські ковбаси» (відповідач, абонент) був укладений договір №9 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків у комунальну каналізацію (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити абоненту подачу питної води до місця приєднання останнього до міського водопроводу і приймання стоків від абонента в міський каналізаційний колектор. Сторони домовились керуватися “Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України», “Правилами приймання промислово -побутових стічних вод підприємств, установ, організацій в каналізацію м.Бердянська» і іншими нормативними актами, які регулюють взаємовідносини по цьому договору (п.1.1).
Згідно з підпунктом 2.2.11. пункту 2.2 договору, яким передбачено зобов'язання абонента, у випадку скидання абонентом стічних вод з перевищенням вмісту забруднюючих речовин в порівнянні з затвердженими концентраціями, абонент зобов'язаний здійснити оплату по нормативу плати за скидання понаднормативних забруднень в комунальну систему каналізації, обсягів скинутих стічних вод та коефіцієнта кратності.
Відповідно до п. 2.2.4 договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.
Розділом 6 Договору встановлено, що договір діє строком до 31.12.2004р. Вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.
Відповідно до 4 розділу договору основним документом для оплати є рахунок, який виписується, зокрема, на підставі акту про порушення умов договору. Кінцевий розрахунок здійснюється не пізніше 3 днів після отримання рахунку.
25.05.2004р., 23.03.2006р. та 13.10.2006р. ДКП “Бердянський міськводоканал» у присутності представників відповідача було проведено відбір стічних вод, що скидаються підприємством в міську каналізацію, для проведення контрольного аналізу, про що складені акти. За результатами хімічних аналізів, проведених атестованою хіміко-бактеріологічною лабораторією, виявлено перевищення встановлених норм концентрацій фосфату: 25.05.2004р. -24,3 мг/дм3, 23.03.2006р. -16,6 мг/дм3, 31.10.2006р. -24,2мг/дм3, при затвердженій допустимій концентрації 12,0 мг/дм3.
На підставі цього позивачем виставлено відповідачу рахунки: №7 від 04.06.2004р. на суму 3735,59 грн. з ПДВ, №1 від 05.04.2006р. на суму 993,96 грн. з ПДВ та №7 від 16.11.2006р. на сплату на суму 5521,13 грн. з ПДВ величини сплати за скидання стічних вод з понаднормативними забрудненнями згідно з затвердженими “Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м.Бердянська».
Крім того, позивачем направлялися телефонограми про встановлення факту скидання стічних вод з перевищеним вмістом фосфату, які були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання
має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Пунктом 3.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №29 від 23.01.2003р. (із подальшими змінами), та які сторони домовились застосовувати у своїх правовідносинах, встановлено зобов'язання підприємства дотримуватись установлених міськводоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Відповідно до п.6.1 Правил у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів. Пунктом 7.2. цих місцевих Правил передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах підприємств, що скидаються в систему каналізації, у порівнянні з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період.
Предметом спору є стягнення з відповідача суми 10250,68 грн. (3735,59 + 993,96 +5521,13 ) плати за перевищення допустимих забруднюючих речовин в стічних водах.
Факт скидання у травні 2004р., березні та жовтні 2006р. відповідачем, як сторони договору №9 від 01.04.2004р., який не розірваний, стічних вод з перевищенням встановлених концентрацій забруднюючих речовин суд вважає встановленим на підставі перелічених доказів.
Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу.
Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати суми 10250,68 грн. за скидання абонентом стічних вод з перевищенням вмісту забруднюючих речовин, що передбачено договором, не виконав, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму 497,72 грн. 3% річних за період 12.06.2004р. по 01.06.2007р., суму 1396,42 грн. інфляції за період 01.07.2004р. по 01.05.2007р.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 497,72 грн. -3% річних та суми 1396,42 грн. індексу інфляції є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 12.06.2004р. по 01.06.2007р. у розмірі 10250,68 грн.
Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за прострочку платежів абонент сплачує пеню згідно Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Статтями 256-258 ЦК України передбачено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність). Так, згідно з приписами ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Приписами ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позивач звернувся до суду 10.07.2007р., однак нараховує пеню за порушення зобов'язання 12 червня 2004р. Оскільки в силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання строк якого настав 12.06.2004р. задоволенню не підлягають на наведених вище підставах.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з цим Законом його дія не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи. Таким чином, цей Закон поширюється на правовідносини сторін.
Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, однак враховуючи вимоги ч.6 ст.232 ГК України, 256-258 ЦК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», підлягає стягненню пеня частково у сумі 515,95 грн. (сума 45,37 грн. пені за 98 днів прострочки за рахунком №1 від 05.04.2006р. на суму 993,96 грн. та сума 470,58 грн. пені за 183 дні прострочки за рахунком №7 від 16.11.2006р. на суму 5 521,13грн.)
На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати згідно з ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позивач платіжним дорученням №2247 від 05.06.2007р.сплатив державне мито у сумі 716,79 грн., повинен був сплатити суму 223,96 грн. державного мита, суд вважає з необхідне видати позивачу довідку на повернення із державного бюджету суми 492,74 грн. зайво сплаченого державного мита.
Керуючись ст. ст.49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянські ковбаси» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 82/2, код ЄДРПОУ 25480722) на користь Державного комунального підприємства “Бердянський міськводоканал» (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, пр.Пролетарський,97, р/р 2600900649001 в АКБ БО АБ “ТАС-Бізнесбанк», МФО 313357, код ЄДРПОУ 03327109) суму 10 250 грн. 68 коп. боргу, суму 497 грн. 72 коп. 3% річних, суму 1396 грн. 42 коп. втрат від інфляції, суму 515 грн. 95 коп. пені, суму 126 грн. 46 коп. витрат на державне мито, суму 66 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Видати Державному комунальному підприємству “Бердянський міськводоканал» (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, пр.Пролетарський,97, код ЄДРПОУ 03327109) довідку на повернення із державного бюджету зайво сплаченого державного мита у сумі 492 грн. 74 коп.
Суддя Л.П.Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 10.12. 2007р.