15 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 940/843/23
провадження № 61-13285ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційні скарги виконавчого комітету Тетіївської міської ради на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 01 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Тетіївського міського голови Балагури Богдана Олеговича про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Тетіївського міського голови Балагури Б. О., у якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Тетіївського міського голови Балагури Б. О. № 96 к-тр від 22 травня 2023 року «Про поновлення на посаді діловода виконавчого комітету Тетіївської міської ради ОСОБА_1 » в частині, що стосується віддаленого робочого місця с. Клюки, с. Хмелівка Денихівського старостинського округу виконавчого комітету Тетіївської міської ради та зобов'язати перевести її на посаду діловода Кашперівського старостинського округу виконавчого комітету Тетіївської міської ради.
Позовна заява мотивована тим, що 05 лютого 2003 року її прийнято на посаду спеціаліста-бухгалтера Кашперівської сільської ради, далі 18 січня 2015 року - переведено на посаду секретаря-друкарки, діловода Кашперівської сільської ради. 09 грудня 2020 року Кашперівська сільська рада реорганізована шляхом приєднання до виконавчого комітету Тетіївської міської ради згідно рішення Тетіївської міської ради «Про реорганізацію сільських рад, що увійшли до складу Тетіївської міської ради» № 09-01-VII. 09 лютого 2021 року розпорядженням Тетіївського міського голови від 05 лютого 2021 року № 36 «Про звільнення працівників Височанської, Галайковської, Денихівської, Кашперівської, Клюківської, Кошівської, Одайпільської, Пятигірської, Теліженецької сільських рад» ОСОБА_1 звільнено з посади секретаря-друкарки, діловода у зв'язку з реорганізацією на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 17 травня 2023 року вказане розпорядження в частині звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря-друкарки, діловода визнано протиправним та скасовано. ОСОБА_1 поновлено на посаді секретаря-друкарки, діловода виконавчого комітету Тетіївської міської ради. На виконання вказаного рішення Тетіївським міським головою 22 травня 2023 року винесено розпорядження № 96 к-тр «Про поновлення на посаді діловода виконавчого комітету Тетіївської міської ради ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 поновлено на посаду діловода (віддалене робоче місце с. Клюки, с. Хмелівка Денихівського старостинського округу) виконавчого комітету Тетіївської міської ради з 22 травня 2023 року. Винесене розпорядження позивач вважає протиправним, оскільки нове місце роботи с. Клюки, с. Хмелівка Денихівського старостинського округу знаходиться на значній відстані від місця її проживання в с. Кашперівка, прямого транспортного сполучення між с. Кашперівка та с. Клюки, с. Хмелівка немає, їй потрібно щодня долати майже 70 км. на дорогу до місця роботи й назад через с. Стадниця, Білоцерківського району Київської області, а власного транспорту вона не має. Відповідач всупереч вимогам статті 32 КЗпП України її згоди на таке переведення не отримав, а тому вона просить суд про захист свого права шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Тетіївського міського голови Балагури Богдана Олеговича № 96 к-тр від 22 травня 2023 року та поновлення її на робочому місці діловода Кашперівського старостинського округу виконавчого комітету Тетіївської міської ради.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 01 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 01 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Тетіївського міського голови Балагури Б. О. № 96 к-тр від 22 травня 2023 року «Про поновлення на посаді діловода Виконавчого комітету Тетіївської міської ради ОСОБА_1 » в частині, що стосується віддаленого робочого місця с. Клюки, с. Хмелівка, Денихівського старостинського округу Виконавчого комітету Тетіївської міської ради. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У жовтні 2024 року виконавчий комітет Тетіївської міської ради через підсистему «Електронний суд» та засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 01 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, що стосується віддаленого робочого місця та зобов'язання переведення на посаду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справа № 940/843/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційні скарги та додані до них матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами виконавчого комітету Тетіївської міської ради на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 01 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Тетіївського міського голови Балагури Богдана Олеговича про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат