Справа № 127/16311/24
17 жовтня 2024 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості по якому 16.02.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020020000379 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниці, мешканкця АДРЕСА_1 , маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, працюючого комплектувальником у ФОП « ОСОБА_6 », раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Вінниці, мешканкця АДРЕСА_2 , маючого незакінчену вищу освіту, неодруженого, працюючого різноробочим у ТОВ «Вінницька будівельна компанія», раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_4 , спільно зі своїм знайомим ОСОБА_5 , 15.02.2024 біля 22 год. 45 хв., перебували поряд із домогосподарством, що по АДРЕСА_3 , більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, де у них виник словесний конфлікт із ОСОБА_7 , під час якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висловлювалися нецензурною лайкою на її адресу. Через деякий час, а саме близько 23 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в даний конфлікт втрутився ОСОБА_8 , який підійшов до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , з метою припинення протиправних дій, які вчинялися відносно його дружини ОСОБА_7 ..
В цей час, в ході спілкування ОСОБА_8 із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у останніх виник спільний злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухавілістю, поєднаного з нанесенням тілесних ушкоджень, відносно ОСОБА_8 ..
В подальшому, реалізовуючи злочинний умисел у вказаний час та місці, неподалік домогосподарства по АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, демонструючи зневажливе ставлення до існуючих норм поведінки і моральності в суспільному житті, правил співжиття та взаємної поваги, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з хуліганських мотивів, підійшли до ОСОБА_8 та безпричинно, поводячи себе нахабно та зухвало, умисно без попередження, повалили на землю ОСОБА_8 ..
Після цього, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , почали умисно наносити хаотичні удари ногами та руками по тулубу і в область голови ОСОБА_8 , який знаходився лежачи на землі. В цей час, на місце події прибули працівники поліції, які зупинили дану бійку та затримали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ..
В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_4 і ОСОБА_5 умисно заподіяли ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: поверхнева забійна рана в лобно-тім'яній ділянці зліва, синці в ділянці лівого плечового суглобу, на лівому передпліччі, в поперековій ділянці справа, синці та садна в ділянках правого та лівого колінних суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та частковий розрив ключично-акроміальної зв'язки лівого плечового суглобу, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. В своїх показах повністю підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 15.02.2024 в вечірній час, точного часу він не пам'ятає, він зустрічався із другом, по АДРЕСА_3 , у них виник словесний конфлікт із жінкою, а через деякий час приїхав її чоловік, і даний конфлікт вже продовжився із ним. В ході цього конфлікту вони з другом завдали потерпілому тілесні ушкодження. На даний час із потерпілим вони вже примирилися. У вчиненому розкаявся, просив суд його суворо не карати. Зрозумів, що його поведінка та дії були не правильними, а також вказав, що якби він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, то цього в ніколи не сталося.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. В своїх показах повністю підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 15.02.2024 в вечірній час по АДРЕСА_3 , в районі стадіону, у нього та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт із жінкою, а через деякий час приїхав її чоловік, і даний конфлікт вже продовжився із ним. В ході цього вони виражались в сторону потерпілого нецензурною лайкою та завдали потерпілому тілесні ушкодження. Даний конфлікт був припинений працівниками поліції, які приїхали на місце події. На даний час із потерпілим вони вже примирилися. У вчиненому розкаявся, просив суд його суворо не карати. Вказав, що якби він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, то цього в ніколи не сталося.
Потерпілими у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_8 , який в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, претензій до обвинувачених не має, оскільки останні вибачилися за вчинені протиправні дії, цивільний позов не заявляв та не бажає його заявляти, щодо міри покарання, то вважає за можливе призначення покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України (а.с. 66).
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченими, думку учасників судового провадження, врахувавши позицію потерпілого, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинувачених. При цьому, суд виходить з того, що злочин вчинений обвинуваченими є одноепізодним, обвинувачені не мають будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміють суть пред'явленого обвинувачення, розуміють зміст фактичних обставин справи, які не оспорюють, усвідомлюють неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявили у судовому засіданні, а відтак у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинувачених з цього питання. Обвинувачені визнають свою вину повністю, цивільний позов по справі не заявлявся.
Прокурор не оспорив фактичні обставини справи, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім (а.с. 102), раніше не судимий (а.с. 107), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться (а.с. 109, 111), за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно (а.с. 113), на час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 114),не є інвалідом першої-другої груп.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім (а.с. 82), раніше не судимий (а.с. 88), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться (а.с. 90, 92), за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно (а.с. 93), на час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 95),не є інвалідом першої-другої груп.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67, 68 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, вчинення суспільно небезпечного діяння проти громадського порядку і моральності, особи обвинувачених, а саме те, що обвинувачені вперше притягуються до кримінальної відповідальності, щиро розкаялися у вчиненому, не перебувають на обліку у лікарів психіатра та нарколога, обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених, поведінку обвинувачених до та після вчинення кримінального правопорушення, надання правдивих показів в суді.
Також, при призначенні покарання суд враховує думку потерпілого ОСОБА_8 , який претензій до обвинувачених не має та просила призначити обвинуваченим покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинувачених, вважає за можливе призначити обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 покарання, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінуємої частини статті, та звільнити їх від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України та матеріалів кримінального провадження речові докази необхідно повернути власникам.
За приписами п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
Документально підтверджені витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що обуло обрано обвинуваченим. закінчився та строною обвинувачення не заявлялося клопотання про його продовження.
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2024 та від 20.02.2024 підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення у кримінальному провадженні з 15.02.2024 до 28.02.2024 із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з 17 жовтня 2024 року, тобто з дня проголошення вироку.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення у кримінальному провадженні з 15.02.2024 до 28.02.2024 із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_5 рахувати з 17 жовтня 2024 року, тобто з дня проголошення вироку.
Скасувати, накладений ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2024 та від 20.02.2024, арешт з майна: належної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , куртку чорного кольору, яку поміщено до спец пакета НПУ СУ №PSP8102319, яку було вилучено 16.02.2024, під час затримання ОСОБА_4 ; належної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , куртку чорного кольору, яку поміщено до спеціального пакету НПУ СУ №PSP8102320, яку було вилучено 16.02.2024 під час затримання ОСОБА_5 ..
Речові докази - належну ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , куртку чорного кольору, яку поміщено до спец пакета НПУ СУ №PSP8102319, яку було вилучено 16.02.2024, під час затримання ОСОБА_4 ; належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , куртку чорного кольору, яку поміщено до спеціального пакету НПУ СУ №PSP8102320, яку було вилучено 16.02.2024 під час затримання ОСОБА_5 , що та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. О.Довженка, 73 - повернути їх власникам, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після проголошення направити потерпілому, якщо він не був присутній при його проголошенні.
Суддя ОСОБА_1