Справа №:755/18108/24
Провадження №: 2-н/755/586/24
"18" жовтня 2024 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлового - комунальні послуги з ОСОБА_1 ,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово - комунальних послуг.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відносини між споживачем та постачальником житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
У порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України суд протягом двох днів з дня надходження заяви про видачу судового наказу звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
За відомостями Єдиного державного демографічного реєстру боржник ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявником подана заява, до якої долучено копію Договору №15 про надання послуг з управління, утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та сприяння у отриманні комунальних послуг від 03.10.2016 року, укладеного між ТОВ «Інвестбудгаличина» та ОСОБА_1 .
Разом з тим, заявником не долучено до матеріалів справи доказів про належність боржнику на праві власності чи праві користування квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на дату подачі судового наказу до суду.
Вивчивши подану заяву, суддя дійшла висновку, що в даному випадку у видачі судового наказу слід відмовити, оскільки право заявника на звернення до суду з даними вимогами до відповідача підлягає встановленню судом, що можливо лише в ході судового розгляду при зверненні до суду в загальному порядку.
Отже, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.
Так, наказне провадження є спрощеним порядком розгляду справи, а тому вимоги, за якими видаються судові накази, мають бути безспірними. ЦПК не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
За змістом частини другої статті 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно із статтею 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заявником не дотримано вимог щодо оформлення заяви про видачу судового наказу, передбачених статтею 163 ЦПК України, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлового - комунальні послуги.
Керуючись статтями 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлового - комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя